Суперечливий "нобель": чому не вщухає скандал навколо цьогорічної Премії миру? [ Редагувати ]
Радість і роздратування. В мережі не вщухає скандал, пов'язаний з рішенням Нобелівського комітету. Той розділив премію миру між правозахисниками одразу трьох країн - України, білорусі й росії. Наші співвітчизники сприйняли цю новину неоднозначно. Одні - з захопленням ставляться до визнання нашої держави на міжнародній арені. Інші ж вважають, що бути на одному п'єдесталі з білоруссю й рф є верхівкою цинізму. Найцікавіші думки щодо вручення головного "нобеля" - зібрала моя колега Марина Біленька.
Наче перед масштабною спортивною подією - видався нобелівський тиждень для букмекерів. Ставки приймали на кожну з номінацій.
Утім найважче передбачити було лауреата саме Нобелівської премії миру. Цьогоріч в переліку було аж 343 претенденти.
Попри це, фаворитом тоталізаторів став президент України - Володимир Зеленський. А можливе присудження йому нагороди у день народження путіна - ще більше підігрівало інтерес гравців.
Аналітики, тим часом були дещо іншої думки.
Ден Сміт, директор Стокгольмського інституту дослідження проблем миру:
Я думаю, що Україна має вплинути на хід думок комітету. Але я не вважаю, що вони дійсно присудять премію одному з ключових світових гравців, як, наприклад, президентові Зеленському. Він дійсно високопоставлений політик, видатна особистість. Багато людей захоплюються ним, але він воєначальник.
І дійсно. Україна вперше в історії стала лауреатом Нобелівської премії. Не лише миру, а загалом. Переможцем стала правозахисна організація "Центр громадянських свобод". Утім почесну відзнаку одержали не тільки українські, а й російські та білоруські правозахисники.
Беріт Рейсс-Андерсен, голова Нобелівського комітету:
Протягом багатьох років вони пропагували право критикувати владу та захищати основні права громадян. Вони доклали видатних зусиль для документування воєнних злочинів, порушень прав людини та зловживання владою. Разом вони демонструють важливість громадянського суспільства для миру та демократії. Цього року Премію миру отримали білоруський правозахисник Олесь Біляцький, російська правозахисна організація "Меморіал" та українська правозахисна організація "Центр громадянських свобод".
Відповідно до волі Альфреда Нобеля, мандат комітету полягає у визначенні особи чи організації, яка зробила найбільший внесок у мир. Цьогорічні переможці, за словами очільниці комітету, демонструють важливість громадянського суспільства та його роль у будь-якій країні, зокрема у протистоянні авторитарній владі.
Любов, жителька Києва:
Це гордість за нашу країну, за наше громадянське суспільство. Це можливість привернути увагу до тих умов, в яких живе Україна - в умовах війни. Мені здається, що це гарна новина. Дуже приємно.
Утім таку радість демонструють не всі українці. Особливо у соцмережах, де жорсткій критиці піддався сам формат одночасного нагородження представників трьох країн.
Михайло Подоляк, радник керівника Офісу президента:
У Нобелівського комітету однозначно цікаве розуміння слова "мир", якщо Нобелівську премію разом отримують представники двох країн, що напали на третю. Ані російські, ані білоруські організації так і не змогли організувати спротив цій війні. Нобель цього року просто "супер".
Терпець користувачів у соцмережах урвався ще й коли у комітеті наголосили, що українські, російські й білоруські правозахисники втілили в життя ідею Нобеля про мир та братерство між народами.
Ірина Цілик, українська режисерка:
Мій чоловік скидає мені фото - безліч свіжих могил і українських прапорів на одному із цвинтарів; він зараз на похороні: в його побратима на війні загинув син. Одночасно читаю, як Нобелівський комітет намагається грати в гру про "братські народи": премію миру отримали білорус і дві правозахисні організації - російська та українська. Нудить. Піду пройдуся, хай сонце мені засліпить очі.
Так зване "братерство трьох народів" - лягло в основу численних пропагандистських меседжів рф. До того ж під прикриттям саме цієї ідеї російська верхівка вирішила підкорити Україну. І продовжувати свій вплив на білорусь.
Микола Клименюк, український журналіст:
Це високе нобелівське мистецтво - дати премію так, що лауреати дуже гідні, а відчуття від премії найнеприємніші. Не миттям, то катанням засунути Україну, білорусь та росію в одну каструлю. Щоб що? Правозахисників із демократичної країни нагородити разом із правозахисниками із диктатур - це що має сигналізувати?
Рішення Нобелівського комітету розкритикував також колишній депутат російської держдуми Ілля Пономарьов, який нині є громадянином України.
Ілля Пономарьов, ексдепутат держдуми рф:
Це не просто не на часі, це абсолютно аморально. А використані при цьому формулювання про "мир і братерство між націями" після Бучі, Маріуполя, Ізюма тощо - просто образливі. В організацій, які отримали цю премію (гідних, поза всякими сумнівами), є, на мій погляд, лише дві опції в даній ситуації: або відмовитися від цих нагород, або переказати кошти на Збройні сили України. Тому що тільки ЗСУ - єдина зараз сила у світі, яка по-справжньому бореться за мир.
Зазначу, що лауреати розділять між собою грошову винагороду у розмірі 10 мільйонів шведських крон. А це - майже 900 тисяч доларів США.
Творці українських мемів, тим часом, ось цією світлиною намагалися пояснити, що після нападу Німеччини та Радянського Союзу на Польщу, Нобелівський комітет мав присудити премію миру 1939 року одночасно Гітлеру, Сталіну та керівництву Польщі.
У самому ж українському "Центрі громадянських свобод" пишаються статусом лауреата.
Анна Попова, координаторка проєктів "Центру громадянських свобод":
Це світове визнання. Світове визнання нашої роботи, "Центру громадянських свобод", це світове визнання того жаху і війни, яка відбувається на території незалежної України. Це більше, аніж отримання нагороди колективом, це визнання нашої країни. І всієї могутньої правозахисної спільноти нашої країни.
Останні 15 років "Центр громадянських свобод" просуває права людини та демократію в Україні. Його співробітники моніторять роботу влади й правоохоронців, а ще підтримують протести та слідкують за розслідуванням злочинів, вчинених на Євромайдані.
З початком повномасштабного вторгнення у "Центрі" займаються захистом інтересів України на міжнародному рівні та документують воєнні злочини. Правозахисники не проти того, що одержали Премію миру на рівні з рф і білорусією.
За словами експерта "Центру громадянських свобод" Михайла Савви, українські правозахисники наразі не можуть допомагати співвітчизникам, які перебувають у полоні у рф.
Але це здатні робити і роблять правозахисники з російського "Меморіалу". Ця організація була оголошена в росії "іноземним агентом" і ліквідована за рішенням російської влади. Але вони попри це й досі протистоять режиму.