Ворожі дрони розвідують позиції українських бійців на Донеччині: репортаж з передової [ Редагувати ]
Ворожі дрони розвідують позиції українських бійців на Донеччині - росіяни намагаються пробити нашу оборону. Та захисники знають, як вгамувати ворожу артилерію. Про щоденний подвиг військових - репортаж з фронту нашого воєнкора Руслана Смєщука.
Руслан Смєщук, кореспондент:
Були вимушені заховатися під час переміщення в одному із будинків. Тому що над нами помітили квадрокоптер, невідомо ций це дрон. Але тут часті випадки коли з БПЛА скидають гранати. І вже є поранені від такого застосування дронів. Тож краще перечекати.
Передова під Донецьком, і тут постійно потрібно ховатися, адже в небі чатують ворожі безпілотники.
Не тільки розвідують, але і наносять ураження за рахунок сбросу гранат бах бах бах. А це що ми зараз чуємо? - Це вихід реактивної системи. - Це гради? - Так. - Стріляють? - Так. - Наші? - А оце вже по прильотах можно оцінити. Ооооо. Так, тут просто дуже близько до переднього краю. Вони можуть машини під передній край підганяти.
Це напружений напрямок, адже росіяни намагаються пробити українську оборону. Періодично зосереджуючи сили - атакують в лобову українські укрепи.
Віталій, військовослужбовець Збройних сил України:
Може раз на тиждень буде пробувати, якісь такі серйозні спроби прориву. Може бути кілька днів тиші. Можуть бути обстріли масовані з танків, з артилерії, з реактивних систем.
Максим, військовослужбовець ЗСУ:
Вони намагаються пройти вперед для того, щоб в них був кращий обзор наших позицій. Кращий в тактичному плані, щоб вони могли свої артилерійські засоби блище до нас підсунути. І це називається покращення тактичного положення. Вдається їм? Майже ні.
Коли ворожа артилерія тисне занадто сильно - її намагаються вгамувати штурмовики з повітря.
Олександр, військовослужбовець ЗСУ:
Сьогодні трошки більше - добавили з утра. Десь з 5 часів. Авіація відстрілялась - перестали. Зараз опять відстріляються - перестануть. Наша? Да. Як авіація відстрілюється - так вони півдня мовчать. Вони бояться авіацію.
Олександр, бойовий медик:
Вони стараються підловити наших бійців на окопах, а потім не дають просто можливості їх звідти забрати. Пускають дрони, скидають гаранти. І як результат -два мої санітарні інструктори поїхали за пораненими, а повернулися пораненими самі. Бува є таке, що і пораненого не довозять і самі, і 200 і триста.
Олександр - один із бойових медиків підрозділу. Люди, яких називають янголами, що рятують поранених. Витягають - з нуля. Їхня війна одна із найтяжчих, навантаженя на психіку - шалене.
Олександр, бойовий медик:
Бах бах, ми вже не перший місяць воюємо - намагаємося переводити все в русло юмора. Щоб не брати це близько до серця…і ми привикли за цей час. До обстрілів, до втрат… - А до них можна звикнути? До втрат? - Звикнути ні - але навчилися замикати в собі, блокувати емоції - щоб самому було легше.
Олександр показує машину евакуації. Атомобілі на передовій - довго не живуть. Тут це - витратні матеріали.
Вона тільки повернулася з ремонту…і на жаль на другий день після ремонту пострадала…тут в нас машини недовго живуть. Ця трудяжка вже місяця 3 трудиться…А це багато? Це дуже багато, удивительно. Тиждень, два.
А це - наслідки чергового прильоту російської ракети. Костянтинівка - в місцевих реаліях - тилове місто. Але час від часу - і воно під вогнем. Сусідам Владиславу та Яні - пощастило вижити. На жаль, щастить тут - не завжди.
Я не знаю как выжила, не знаю…я этот месяц сплю на полу, я ж маленькая - я спала вот тут..но он тепленький? а потом я смотрю - а рама тут валяется….вот это все сюда летело, я не знаю как на меня рама не упала.
Але навіть у подібних умовах, якісь ознаки нормального життя періодично повертаються у скалічений війною регіон.
Так днями в Краматорськ запустили швидкісні потяги. Вони тут не ходили від ранньої весни - коли росіяни вдарили ракетою по краматорському вокзалу. Люди, які пережили трагедію, і досі не можуть спокійно згадувати той день.
Любов Пазюра - начальниця Краматорського залізничного вокзалу:
В цей важкий день 8 квітня на вокзалі…був здійснений обстріл, в наслідок російської агресії на цьому місці загибла 61 людина, більше 100 було поранено.
Першим потягом до Краматорська повернулися деякі переселенці. Ці люди, схоже - фаталісти.