В Ірані не вщухають запеклі протести: громадяни невдоволені радикально ісламістським урядом [ Редагувати ]
Народне невдоволення підкріплюють економічні негаразди.
Євросоюз запроваджує санкції проти Ірану. Через допомогу росії у війні проти України. Обмеження стосуються трьох посадовців і компанії, що виробляє дрони.
Тим часом у самому Ірані уже місяць не вщухають запеклі протести - громадяни невдоволені радикальноісламістським урядом і вимагають змін. Хто підтримує народні виступи і до чого вони можуть призвести? Розповість Ольга Жидецька.
Захоплено, як національну героїню, в аеропорту Тегерану зустрічають спортсменку Ільназ Рекабі. На міжнародних змаганнях зі скелелазіння у Сеулі вона виступила без хіджаба.
Відмова від цього елементу мусульманського одягу стала символом боротьби іранських жінок за власні права, та прапором наймасштабніших протестів, що вже місяць вирують у країні. Спалахнули вони після того, як поліція моралі закатувала дівчину, що, на їхню думку неправильно вдягла хіджаб. Після того - на знак непокори іранки масово почали спалювати свої хустки та стригти волосся.
Про власні права відтоді заговорили навіть помірковані жителі країни.
Махтаб, жителька Ірану:
Хіджаб - це вибір, і тут не має бути примусу. Мені подобається його носити, комусь ні, а хтось, може, хоче носити чадру.
Спочатку влада спробувала задобрити мітингарів - покарати винних у вбивстві дівчини.
Однак протести ширилися й охопили всю країну. До вимог відновити права жінок додалися заклики посилити самоврядування, не утискати нацменшини, а далі взагалі - скинути режим аятол. В організації заворушень уряд традиційно звинуватив захід.
Аятолла Алі Хаменеї, верховний лідер Ірану:
Я чітко кажу, що ці заворушення та неспокій спровоковані США та окупаційним фальшивим сіоністським режимом Ізраїлю, а також їхніми агентами за допомогою деяких зрадників-іранців за кордоном.
На придушення народного невдоволення кинули правоохоронців та силовиків. Унаслідок запеклих сутичок загинули щонайменше 200 людей, частина з них діти. У бунтівних містах поліція вривалася до шкіл та залякуванням змушувала дітей співати гімни верховному лідерові. Піля вбивства 16-річної дівчинки, яка відмовилася це робити, протести вибухнули з новою силою.
А ще почалися страйки на критичних для іранської економіки підприємствах з нафтопереробки. Подібна ситуація 1979-го року призвела до падіння шаха та перемоги ісламської революції.
Денис Москалик, політолог:
До протестів приєдналися працівники нафтохімічної промисловості - це нафтохімічні та нафтопереробні підприємства в Агдані й Бушері. Вони таким чином ці протести набувають певних рис, що повʼязані з ісламською революцією.
Олядачі відзначають - на відміну від усіх попередніх - ці протести підтримали публічні особи, керівництво вишів та інтелігенція. Адже в країні назрів запит на зміни.
Ігор Семиволос, директор Інституту близькосхідних досліджень:
Іран - це молода країна. Багато молоді, молодь соціально активна, готова підтримувати прогресивні ідеї. Модерністські ідеї. І от конфлікт між анахронізмом і модерном - він великий. І чимдалі він стає дедалі глибший і навколо цього ламаються головні списи.
І хоч режим виглядає дуже сильним і цілком покладається на численні багнети корпусу вартових ісламської революції, нинішні протести зову поставили ситуацію на межу революційної.
Ігор Семиволос, директор Інституту близькосхідних досліджень:
Правлячий режим, як ви розумієте - він не однорідний. Зараз при владі знаходяться такі консерватори, найбільш радикальна частина цього ісламістського естеблішменту, це люди, які дотичні і мають пряме відношення до Корпусу вартових ісламської революції. І навіть опозиція у цьому ісамістському середовищі також незадоволена ситуацією.
Народне невдоволення підкріплюють економічні негаразди. Кількарічна посуха підірвала сільське господарство, а санкції США обмежують прибутки від продажу нафти. А тепер через надання росії безпілотників та імовірне постачання ракет для війни в Україні Євросоюз узгодив нові санкції - поки це персональні обмеження для причетних до продажу дронів осіб та компанії-виробника.
Денис Москалик, політолог:
Країни Євросоюзу, вони більшою мірою були схильні до компромісу, і зокрема через Туреччину доволі активно ведеться торгівля, постачання комплетуючих і відповідно морем торгівля нафтою і газом. В такому разі Іран може втратити частину перспектив, на які вони дуже сподівалися якраз в рамках того, що залишилося від збереження ядерної угоди.
Політологи прогнозують - якщо нинішні протести і не призведуть до повалення режиму, все одно каталізують руйнівні процеси всередині естеблішменту. Від того ж, скільки протримається влада ісламістів, залежатиме політична архітектура на Близькому Сході, а також наявність впливових партнерів у Москви.
