На території Черкаського інституту пожежного резерву облаштували полігон для курсантів [ Редагувати ]

Постійні загрози та повітряні атаки роблять професію рятувальника найбільш потрібною в країні. На Черкащині рятувальники опікуються підготовкою професійного резерву. На території Черкаського Інституту пожежного резерву для курсантів облаштували великий навчальний полігон із щонайменше шістьма локаціями, які частково відтворюють зруйновані ракетами будинки.

Ось так влітку - цеглина за цеглиною, де вручну, а де технікою рятувальники розбирали завали будинків у Часовому Ярі на Донеччині. Тоді три ракети поцілили по житловому кварталу: зруйнували дві багатоповерхівки й забрали життя 48-ми людей.

А це вже відносно спокійні Черкаси. На тренувальному майданчику досвідчені рятувальники та курсанти інституту пожежної безпеки вчаться шукати та визволяти людей з-під завалів. Чотирикурсник Олександр натаскує свою службову собаку Мишку на постраждалих, які залишились під грудою бетону. Каже, для пса та нього самого - це справжній іспит …адже подібним ніколи не займався.

Олександр Кравчук, курсант Черкаського інституту пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля:

Вона рятувала людей на пересіченій місцевості - ліс, поля, ось така місцевість. На завали ми вчимо її нещодавно у зв'язку з тим, що з'явились такі потреби.

Утім війна змусила вчитись не тільки курсантів, а і їхніх викладачів. Олег Бас тренується розсувати бетонні брили за допомогою гідравлічного інструменту. Навички потрібні, адже це вкрай небезпечно, як для самого виконавця, так і для оточуючих.

Олег Бас, викладач Черкаського інституту пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля:

Навчання актуальні й тим, що відпрацьовуються на різних типах інструментів, адже кожен інструмент має свої особливості й подивитись на них практично - досить корисно.

Але під час розбору завалів рятувальники мають вправно володіти не лише інструментом. На цій локації досвідчені працівники ДСНС вчать колег, як правильно розбирати бетонні брили, під якими можуть бути живі люди.

Рятувальники, під час підняття повинні розуміти, що вони не нашкодять людині - це головні навички, щоб ця плита не зіграла і не надала більше шкоди.

Та робити це потрібно не лише обережно, а й швидко. У похованої під завалами людини, за статистикою, є лише три години аби вибратись назовні з мінімальною шкодою для свого організму. До навчань ДСНС залучила і медиків, які пояснюють рятувальникам - визволення потерпілого з-під завалу це лише початок його порятунку.

Відразу звільняти кінцівку і госпіталізувати людину в стаціонар - так не можна… Тобто, в затиснутій кінцівці починають розвиватись некротичні зміни, накопичуються токсини.

На навчаннях з курсантами й викладачами працюють інструктори, які вже мають досвід розбору завалів житлових будинків та промислових приміщень. До кожної споруди окремий підхід, пояснює керівник обласної ДСНС. Тому курс тренувань базувався виключно на досвіді інструкторів.

Андрій Даник, начальник Гу ДСНС у Черкаській обл.:

Навчаємо цьому всьому не по підручниках радянського союзу, а по тому досвіду, який маємо з нашої практичної роботи й за літературою наших західних колег, враховуючи, що Черкащина не зазнала поки таких уражень від ворога, як інші міста України …звичайно ми використовуємо цей час, щоб максимально підготувати особовий склад.

І часу в ДСНС небагато - росіяни активізували ракетні обстріли. Черкаська область велика і тому вже зараз потребує додаткового резерву спеціально підготовлених рятувальників.