Він пішов на фронт ще у 2014 році та був двічі в полоні: історія батька пʼятьох дітей Сергія Баскова [ Редагувати ]
А далі - незвична історія захисника, батька п'ятьох дітей із Донеччини.
Сергій Басков пішов на фронт ще у 2014 році, коли війна прийшла у його дім. Двічі був у полоні, досі пересувається на милицях, але єдине, що його турбує - коли він зможе повернутися на передову. Мар'яна Мартин зустрілася з військовим і розкаже про нього докладніше.
Сергій повільно рухається на милицях. Нині чи не вперше медики дозволили вийти на прогулянку. Боєць проходить лікування на Закарпатті. Після важкого поранення на фронті.
Сергій Басков – військовий:
В груді кульове, тут в нозі кульове, от тут в обох місцях, тут осколки штуки три, тут осколок, тут осколок, тут осколок, тут один і ось тут один.
Військова історія Сергія триває вже 8 років. Він все життя прожив на Донеччині - його рідний дім - місто Констянтинівка.
У 2014 році місто окупували. Вже тоді чоловік не погоджувався з діями росіян. Влаштував протест. І тоді вперше пізнав їхню жорстокість.
Сергій Басков, військовий:
Закинули у підвал, три дні катували, потім відпустили. Кажу: збирай речі, сумку, бистро документи і поїхали звідти.
У нього 5-ро дітей. Дві доньки - теж військові. Та три сини, найстаршому нещодавно виповнилося 18. Вісім років тому сімʼя зібрала речі і виїхала з рідного дому. Доїхавши до Полтави, чоловік попрощався з рідними, і підписав контракт із ЗСУ. Отримав форму, автомат і пішов захищати від загарбників рідну Україну.
Сергій Басков – військовослужбовець:
Поки там я був біля Горлівки, наші війська відвоювали Констянтинівку, Краматорськ, Дружківку і дружина повернулася з дітьми до міста, це було дуже класно, ну а я рішив далі продовжувати контракт.
Констянтинівку звільнили. Баскови повернулася у рідне місто. Та не надовго.
Оксана Баскова, дружина військовослужбовця:
Були спочатку безпілотники, потім сигнальні ракети, це ми всьо то бачили з дітьми з 5-го поверху з відкритого вікна, а потім були вже прильоти.
24 лютого у день вторгнення окупантів Сергій боронив Україну під Маріуполем.
Сергій Басков, військовослужбовець:
Самольоти, вертольоти, артилерія, РСЗО, все. Почався бій, одна куля в грудь, друга в ногу, кинули гранату і я впав. Потягли, чую, казуть живий, відтягнули, ззаді ще один йшов, мабуть, мій автомат лежав. Каже: магазіни пусті, стріляв су*а, відтягли до свого танка, почали бити, били добре толпою, шапка злетіла, а під шапкою козацький чуб, вуса, і це їх роздратувало ще більше.
Навіть не надали допомоги, Сергій був поранений. Забрали. 45 днів у полоні.
Сергій Басков, військовослужбовець:
Попав в полон, місяць був в Донецьку, потім Состові, потім нас перевезли в Сімферополь.
Оксана до останнього не знала, де її коханий. Сергія в пропагандистському ролику помітили його побратими. Одразу відео кинули дружині. Тоді Оксана почала пошуки.
Оксана Баскова, дружина військовослужбовця:
Я просто знаю, що ці люди робили, це 45 діб - це було саме страшніше, що було.
Через 45 днів вони таки побачилися. Чоловік потрапив у списки на обмін. Довгоочікуваний дзвінок став рятівним - каже Оксана.
Оксана Баскова - дружина військовослужбовця:
Ну, якби кажуть радуватися потрібно, а а в мене, ну сльози потім подзвонила дітей, що папу звільнили, а потім зібралася і поїхала до нього.
Вона думала, більше ніколи не відпустить його. Він же пройшов лікування. І знову вирушив на фронт. Під Бахмутом - отримав чергове поранення. І хоча ще зовсім не відчуває лівої ноги, та вже каже - готовий на передову.
Сергій Басков, військовослужбовець:
Досить буде, коли звільнимо всю Україну, всю, і Крим. Все, от тоді буде досить.
На тілі Сергія майже не залишилося живого місця, та заради миру в Україні готовий знову і знову повертатися на фронт. Бо чекає той день, коли Україна святкуватиме перемогу.
