У неї немає світла вже 70 років: розмова з пенсіонеркою, яка живе в горах [ Редагувати ]
У Києві та семи областях триває відключення електрики. Неподобства, нагадують в "Укренерго", пов'язані з аваріями внаслідок ворожих обстрілів. Навантаження на мережі потрібно зменшити, кажуть енергетики, але однією економією цього зробити не вдається. Тому й запроваджені графіки віялових відключень.
А от нашій Христині Гашенко вдалося розшукати жінку, у якої світла немає вже 70 років. Пенсіонерка живе в горах, на Львівщині. Свічки та батарейки для неї розкіш. Тож, як виживає? Дивіться.
Христина Гашенко, кореспондентка:
Наша героїня - Стефанія Іванівна. Їй 70 років. Пенсіонерка живе у горах, на невеличкому хуторі. Від Львова це 160 км.
Дві години в дорозі і ми на місті. Зі Стефанією Іванівною зустрічаємося біля траси, бо ж адреси її дому на карті немає.
- Мене звати Христина. - Мене Стефа. - Дуже приємно. Рада зустрічі. - Мені теж. -Де ви живете? Показуйте! -Прошу заїжджати.
Невеличку деревʼяну хатину пані Стефи на околиці лісу помічаємо із далека.
Коридор, невеличка кухня та кімната. І жодної електролампи на стелі. Світла у пані Стефи ніколи не було, як і в решти її колишніх 25-ти сусідів. Усі вони давно переїхали у ближчі до міста села. На хуторі пенсіонерка залишилась одна.
Стефанія Іванівна, пенсіонерка:
Приходять повідомлення, що світло будуть вимикати, а я читаю смс - сміюся. У мене вже давно вимкнуто світло. Я бережу хто знає як, певно ніхто в Україні так не економить світло як я.
Замість світла …
Ото моє світло, бачите. Отово.
12 свічок коштували пані Стефі 200 гривень. Їх вона купує десятками, бо ж до найближчого магазину - 7 кілометрів.
- На скільки вам цих свічок вистачить? - Залежно як світити. Може вистачити однієї свічки на 2 вечори.
На заміну свічкам у пенсіонерки є невеличкий ліхтарик.
- Я дам нові батарейки, то я можу читати при ній. Бачите включається, виключається. Досить нормально. Але на всьо гроші треба.
Довгими осінніми вечорами пані Стефа читає книжки або ж новини в інтернеті. Телефон заряджає від павер-банків. А їх, своєю чергою - в будинках дітей чи у знайомих, які живуть у ближніх селах.
Через те, що немає світла - у пані Стефи особливе меню. Бо ж немає холодильника, тому готує часто і зовсім не багато.
Стефанія Іванівна, пенсіонерка:
А сьогодні нічого не варила. Я їла нині канапки. Мені так закортіло, бо я мала трошки ковбаси, треба було мені використати.
Переважно пенсіонерка купує консерви, бо ж ті не потребують спеціального зберігання. Та й приготувати їжу - не зовсім просто. До будинку не проведений газ. Рятує балон до невеличкої плити і дрова.
- Я навіть вам покажу як вона працює, щоб ви знали. Бачите? Гарно. Такий маленький балончик маю до неї. Кави нагріти, всьо, що хочете. -На скільки вам вистачає цього балона? - Почті на місяць. - А скільки він коштує? - 69 грн.
Поруч із будинком у жінки літня кухня. Тут пані Стефа на плиті гріє каструлі із водою для прання. Поки пенсіонерка нам проводить екскурсію своїм безелектричним помешканням, лісову тишу порушують троє улюбленців господині...
Стефанія Іванівна, пенсіонерка:
То мої охоронці, вони мені дають знати. Той дивиться туда. Ага , значить хтось туди іде. Ті гавкають туда - значить звірина. Може бути лисиця, деколи може і вовк бути.
Зрідка на хутір навідуються і колишні жителі. Ось і сьогодні Пан Володимир приїхав трохи навести лад біля дому, де раніше жив, - неподалік від пані Стефи. Із хутора в село чоловік переїхав понад 30 років тому.
Володимир Гацько, житель Львівської обл.:
Тяжко, діти до школи мали ходити, було двоє дітей, я перебрався в село до мами до хати. А там з часом купив хату і там проживаю. Отаке, приїду, подивлюся і поїду. І валяти шкода, і за безцінь віддавати.
Переїжджати до своїх рідних пані Стефа не хоче. Каже, звикла до свого дому. Єдине, розповідає - бракує спілкування. То ж наш візит називає святом.
Хочеться із кимось поспілкуватися, хочеться з кимось може і кави випити, ну і немає з ким.
Христина Гашенко, кореспондентка:
Мм.. смачно і незвично. Без світла і без газу, але є гаряча кава в домі. Дякуємо!
Залишитися без електрики тяжко, але не страшно, розповідає пані Стефа. Радить українцям запастися свічками та довготерміновими продуктами і найголовніше - не панікувати. Бо саме цього сьогодні і прагне ворог.