Завдання тилових регіонів - допомогти силам оборони та населенню пережити зиму: як запасаються дровами волиняни [ Редагувати ]

Поки на сході та півдні країни тривають бої за звільнення українських територій, завдання тилових регіонів - допомогти силам оборони та населенню пережити зиму. 700 вантажівок з деревиною для потреб військових і ще майже сім десятків вагонів жителям Миколаївщини відправили волинські лісівники. І це тільки невелика частка того, що мають привезти, аби жителі півдня не замерзли.

Як відбувається процес заготівлі, та чи запасаються дровами самі волиняни - знають мої колеги.

Лісоруби спилюють сосни на визначеній для цього ділянці. Олександр Сидорук на цій роботі вже 30 років. Каже: дерева для вирубки потрібно підбирати правильно.

Олександр Сидорук, вальник лісу:

Якщо різати все правильно і він достиглий. Є так, що ріжемо і 20-25% вони вже в пеньку гнилі. Куди їх - на дрова. 

Це - стигла деревина, яка має найкращу цінність: колоди міцні, а дрова - добре горять. 

Виробництво - безвідходне. Гіляки спеціальною технікою подрібнюють на тирсу, яка добре підходить для роботи твердопаливних котлів.

Іван Дуда, лісничий:

Це для того, щоб забезпечити наше населення і соціальні структури паливом. Зараз попит на це все діло. Приблизно в одному причепі 5-6 кубів відходів буде. Я думаю, що на 3-4 дні вистачить цього всього.

Ратнівська громада на Волині - повністю газифікована. Попри це, місцеві запасаються дровами, щоб пережити зиму в теплі. Від старих грубок тут ніхто не відмовився.

Людмила, жителька Ратного:

На зиму, я думаю, більш-менш вистачить. Але з запасом замовили ще дрова. Бо ж лякають, хто його знає, як буде. Минулого року трохи більше комбінували - і дрова, і газ трошки. А цього року, в декреті, тільки чоловік заробляє - тільки дровами топимо. 

Місцеві школи, соціальні та медзаклади - на альтернативному паливі. Кочегар дитсадка демонструє сучасні твердопаливні котли: поки не привезли торф, використовує дрова.

Микола Лукʼянюк, кочегар:

Садок утеплений, вистачає одного зараз котла. Морози великі - трохи допомагаємо другим котлом. Дрова в нас. В ту зиму був брикет, тоді йшло менше дров.

Це - позиції волинських прикордонників неподалік від кордону з Білоруссю. Для облаштування окопів та бліндажів тут використовують соснові колоди. 

Дрова для господарських потреб військових - із місцевих лісів. Ними обігрівають бліндажі, на деревині готують їжу. 

Володимир, військовослужбовець:

Одна дровітня, це - друга дровітня. Дрова - це одне із таких, що треба постійно готувати, щоб було чим грітися. Це - будні дні наші. Кухня само-собою в нас стоїть військова, її треба топити, вона багато споживає дров. 

Для захисників в різних регіонах держави з Волині відправили близько 700 вантажівок лісу. Окрім деревини для облаштування позицій сил оборони, лісівники заготовляють дрова для жителів Миколаївської області. 

Туди привезли 65 вагонів деревини, у планах на опалювальний сезон - ще понад 300. 

Сергій Тишковець: директор ДП "Ратнівське лісомисливське господарство":

Більше всього - це дрова паливні, щоб забезпечити грубки, бліндажі військових і місцеве населення. Рубаємо в межах те, що ми можемо рубати, але зараз більший акцент на рубки догляду, на прорідження, де можна взяти більше саме дров паливних.

Дати можливість населенню і захисникам українського півдня бути в теплі - нині першочергове завдання волинських лісівників. Дров на ці потреби, кажуть, вистачить.