Справжній апокаліпсис: які наслідки окупації росіян у селі Давидів Брід, що на Херсонщині [ Редагувати ]

Наслідки окупації росіян. Апокаліпсис. Саме так сказала Олена Мендалюк, коли повернулася зі звільненого села Давидів Брід на Херсонщині. Її матеріал - далі. 

Села на кордоні Миколаївської та Херсонської областей. Те, що ми бачимо тут, уже важко назвати будинками - розбиті стіни й цегла, посічені дерева, а навколо - зловісна тиша.

Тут апокаліпсис, немов уже настав. У лісосмугах тривали жорстокі бої.

Олексій Петров, офіцер Збройних сил України:

Російський окупант намагався тут втриматися, а ЗСУ, добровольці та нацгвардійці намагались їх вибити, ви бачите наслідки роботи артилерії, всіх калібрів - від 60 мінометів до тюльпани, я вже не кажу про гради урагани і все інше. Плюс працювала авіація російська. Однією бомбою вижигаючи пів посадки. Ще місяць тому тут було пекло, але наші хлопці виконали завдання і вибили російських окупантів.

Зараз у полях Херсонщини наші захисники збирають урожай трофейної техніки. Ось із такої - окупанти обстрілювали позиції військових і мирні села. А тікаючи, замінували тут усе.

Тарас, військовослужбовець Збройних сил України:

Сюрпризів багато залишають. На двіжках і гранати, і заряди до РПГ залишають в движке вставляють, в люки, до педалі прив'язують. Багато чого. Навмисно. Некоторіе машини будуть уходити на завод, своїми силами ми їх не відремонтуємо, а решту будемо тут. Вони постріляли всі прицели, фари, тоді коли уходили. А це все стоїть і достать не просто так. І це танки старі, ми такими не воюємо.

Давидів Брід окупували у ніч проти 13-го березня. Вперше ЗСУ вдалося звільнити село у травні, але згодом росіяни знову його захопили. Та у жовтні українська армія вибила ворога звідси остаточно. 

Сьогодні 4 жовтня, 2022 року Давидів Брід звільнений від орків силами 35 окремої бригади морської піхоти. Урочисто вішаємо жовто-блакитний стяг над Давидовим Бродом. Слава Україні. 

Це село було важливим оборонним вузлом окупантів. Його звільнення - зламало оборону російської армії на півночі Херсонщини.

Микола, житель села Давидів Брід:

Давидів Брід, бо як раз тут йде розвилка. - Куди? - Ну як куди, на Каховку, на Берислав, на Херсон, на Ніколаєв, на Кривий Ріг. В любу сторону можна поїхати з Давидового Брода. Вони міст тут підірвали, щоб наші не підступилися, потім наші поставили пантон, і вони гатили по мостах, по людях. 

Микола - один із небагатьох, хто зважився повернутися додому. До окупації в селі мешкали більше тисячі людей, зараз - кілька десятків. Бо жити у буквальному розумінні - ніде. 

Тетяна говорити без сліз не може. Поруч із її подвір'ям - величезна вирва від ворожої ракети. Будинок без вікон, по стінах - тріщини, а в середині окупанти залишили ось таке: 

Ви бачите, поламали мебель, поламали все. Яка була така битова техніка лежала там у цьому. Її нема. Це ужас один. 

Неподалік від подвір'я син Тетяни відкрив невеликий магазин будматеріалів. Тепер тут - порожні полиці.

Покрали, все покрали. Все, нема нічого. Там полки були заложені там і гвозді, короче, було все. Ось тут профнастіл стояв. Відра були і галоші. Товару було багато. 

Чоловік Тетяни якось спробував завадити грабіжникам. Тоді ледь залишився живим.

Микола - житель села Давидів Брід:

Вони з вікна вилазять. Я кажу, якось матюком і вони як прибігли до мене. І начали то те, то се. Я пішов до сина, а вони йдуть. Підходю, а він ось так пістолетом до мене "Що ти тут делаеш? Я дома, а ти нах**р тут делаешь. А він паспорт, паспорт, на колени. Начали шукать наколки. Нациков чи щось таке или коректировщиков, щось таке.

Чоловік із болем пригадує життя в окупації. Селян російські нелюди зробили безправними. Правила тут встановлював загарбник зі зброєю в руках.

Ми всі тут залишилися і тут жили до останнього. Поки не начало, там горіло, там вибухало, жить було нестерпно. 

Селяни поволі починають повертатися. Аби зберегти те, що залишилося. Діряві дахи та вікна до зими закривають плівкою. У селі досі немає світла та води. Але люди вірять - у Давидів Брід життя неодмінно повернеться. Під синьо-жовтий прапор.