Волонтери організували евакуацію херсонців до Одеси [ Редагувати ]
Відсутність води, електрики та опалення змусять багатьох херсонців залишити місто на зиму. Так вважають волонтери, які вже організували безкоштовну евакуацію мешканців до Одеси. З пасажирами першого рейсу, які виїхали з Херсона, спілкувалися наші кореспонденти.
Ліана Куюн, переселенка з Херсонської обл.:
Вода! Ванна гарячої води. Це всі викупалися в першу чергу не їсти, нічого, всі пішли купатися.
Така гостра реакція на звичайну воду в людей, які тільки напередодні евакуювалися з Херсону, природна.
Там находитися... з дітьми там, там дорослим - нереально, а з дітьми - вообще. Ні помитися, ні..
Ліана разом з чотирирічною Кірою, п'ятирічним Тимуром та восьмирічною Ксенією пережили окупацію та дві евакуації.
З рідного Каланчака на Херсонщині одразу не виїхали: сподівалися на краще, натомість - опинилися в окупації. В селищі з'явилися російські солдати, які пояснювали свою позицію просто.
Я прийшов сюди заробляти гроші. Щоб моя сім'я в подальшому жила зажиточно. Тобто, він сюди прийшов заради грошей. Я переживаю за своїх дітей. А я йому говорю: "ти прийшов сюди вбивати наших дітей, наших людей". Він: я цього не хочу.
Ліана каже: жінок та дітей здебільшого рашисти не чіпали, а чоловіків затримували.
Ліана Куюн, переселенка з Херсонської обл.:
Вони закривали хлопців в поліції, в клітках, били: роздягали до гола і били.
Нарешті, завдяки волонтерам, Ліана з дітьми виїхала до Києва. Але весь час слідкувала за просуванням української армії на Півдні. Звістку про кожне звільнене селище на Херсонщині, сприймала як маленьку Перемогу. А щойно перші підрозділи увійшли до Херсону, Ліана вирішила - час повертатися.
Ну вони так бистро, так пишуть, день за днем. Я думаю приїду в Херсон, там було де зупинитися, може пару днів і я попаду до дому.
Але з'ясувалося: жінка поспішила. Тиждень у пограбованому місті зі знищеною інфраструктурою виявився непростим. Щодня - черги, аби отримати дві пляшки води на родину.
І вода - просто, забирають, забирають, забирають. Дуже багато людей. І черга не те, що менше не становиться, вона зростає: підходять і підходять люди.
Мобільний зв'язок та інтернет в Херсоні відновили, але щоб зарядити телефон, потрібно кілька годин стояти в черзі до генератора. Так само - і за продуктами. Це не тільки складно фізично, а й небезпечно.
Ліана Куюн, переселенка з Херсонщини:
Буде в 9 часов гуманітарна допомога. Людей, щоб ви понімали, було три черги. Мабуть до тисячі. З усіх сторін стріляють, везде взриви і ти не знаєш - куди прилетить. А людей стоїть.. тому що кожен хоче їсти. Хоче взяти цієї води.
Про благодійний фонд, що організує безкоштовну евакуацію до Одеси, жінка прочитала в інтернеті. Вивезенням цивільних з небезпечних територій волонтери займаються ще з квітня. Загалом врятували, зокрема, і з Маріуполя, вже понад чотири тисячі мирних жителів. Коли приїхали до звільненого Херсона, зрозуміли: потрібно створити для людей можливість виїхати з пограбованого міста хоча б на зиму.
Враховуючи попередній досвід, волонтери почали самі складати списки на безкоштовну евакуацію.
Олег Михайлик, голова правління благодійного фонду:
Ми стикнулися з тим, що місця в наших автобусах продавали по 5-10 тисяч гривень. Тому ми започаткували свій телеграм-канал і там за тиждень набралася більше тисяча людей, тисяча людей тих, хто хотів виїхати.
Пріоритет надають жінкам, дітям та людям з обмеженими можливостями. В Одесі організують для евакуйованих безкоштовне тимчасове житло та харчування.
Ліана з малими виїхала з Херсона першим рейсом. Вона сподівається якнайшвидше повернутися до Каланчака, але, поки що, новини від сусідів з рідного селища - невтішні.
Ліана Куюн, переселенка з Херсонської обл.:
Їх наїжджає туди все більше і більше. Постоянно ходять п'яні. "Втора армія міра" - ну сброд алкашів, ну, серйозно. Даже по столбах, вот возле мойого під'їзду почали вішати об'яви: заплачу 10 тисяч рублів в місяць з людини. Щоб їх вже брали просто на квартири. Потому що дома, які були пусті, всі позаселяли.
А волонтери й далі складають графіки наступних евакуаційних рейсів з Херсону. Аби збільшити їхню кількість потрібні кошти.
Олег Михайлик, голова правління благодійного фонду:
Ми можемо відправляти автобус майже кожен день. Фінансово. Тому що це паливо. Ми не беремо гроші за евакуацію, ніколи не брали.
То ж, нині волонтери збирають кошти на паливо та воду. Щоб евакуаційні автобуси виїжджали з Одеси не порожніми, а з водою для херсонців.