У столиці ЄС обговорюють стан освіти та культури в Україні [ Редагувати ]

Чотири тисячі генераторів та 1% від культурного бюджету кожної країни-члена Євросоюзу. Таку допомогу просить Київ у Брюсселя. В столиці ЄС у ці дні обговорюють стан освіти та культури в Україні. Більше подробиць - розкаже Олена Абрамович.

Про українську культуру та освіту дискусії в Брюсселі тривали два дні поспіль. Міністри з країн ЄС ділилися даними - де скільки біженців прийняли до шкіл, як допомогли з адаптацією, і як планують діяти надалі. 

Марія Габріель, Єврокомісарка з питань культури, освіти та молоді:

Від початку війни ми вжили всіх необхідних заходів, щоб українські діти, які були змушені покинути Україну, потрапили за парти наших шкіл. Щоб вони мали хоча б мінімальне відчуття нормальності. І було застосовано низку інструментів, щоб українські учні могли підтримувати звʼязок з їхньою рідною мовою та культурою. 

Про стан справ у царині культури в Україні - європейські мінстри дізналися з перших вуст - від міністра Олександра Ткаченка. Він показав фотографії з Київської філармонії, де, попри блекаути - продовжуються виступи. А ще світлини з пограбованого музею в Херсоні. І закликав накласти додаткові санкції на РФ.

Олександр Ткаченко, міністр культурної та інформаційної політики України:

Оскільки росіяни пограбували українські музеї, ЄС міг би, щонайменше, накласти арешт на російські культурні центри та обʼєкти спадщини, які наявні в ЄС - це було б справедливо. 

Справедливо було б також закрити російські культурні центри, які працюють у країнах ЄС. А ще не допускати до жодних культурних подій у ЄС росіян, які публічно не висловили своє засудження російській агресії, зазначив український міністр. Однозначної позиції щодо цього у ЄС досі нема. Західна Європа віддає перевагу підтримці культурного діалогу з росіянами. Східна - навпаки - розділяє позицію України.

Мартін Бакса, міністр культури Чехії:

Нам треба переконатися, що російські культурні інституції та їхні представники не братимуть участі у жодних міжнародних подіях. І це було зрозуміло також на зустрічі Юнеско в Мексиці. Чехія завжди активно виступала проти залученості представників російських культурних інституцій. 

А ось не виникає суперечок у Брюсселі щодо грошей для української культури. У бюджеті ЄС на наступний рік уже закладені кошти. В Києві, тим часом, пропонують запровадити і персональні внески від країн-членів. 

Марія Габріель, Єврокомісарка з питань культури, освіти та молоді:

В нашому робочому бюджеті на 2023-2026 рік ми запланували конкретні дії із захисту культурного спадку України. Ми залучимо експертів, які зосередяться на реконструкції пошкоджених культурних обʼєктів. Окрім того, наша річна програма на 2023 рік передбачає 5 мільйонів євро на підтримку митців та української культури, а також тих українців, які були змушені покинути країну через війну. 

Олександр Ткаченко, міністр культурної та інформаційної політики України: 

Повірте мені, навіть у нещодавно звільненому Херсоні культутні інституції намагаються поновити роботу. Бо це важливо для людей, які в боротьбі. Саме тому ми пропонуємо, окрім санкцій та популяризації української культури, направляти 1% культурного бюджету країн-членів ЄС на допомогу культурному сектору України у наступні три роки. 

Нагальна ж потреба зараз - це генератори для наших музеїв. Їх потрібно щонайменше 4 тисячі. Інакше деякі твори мистецтва за морозів та вологості можуть не пережити цю зиму.