Зооволонтери зі Львівщини евакуювали з-під обстрілів десятки котів та собак [ Редагувати ]

Наша наступна історія про тих, хто рятує найбезпорадніших. Сотні тварин, які опинилися у зоні бойових дій, залишилися без господарів, і головне - без їжі.

Їхня надія лише на небайдужих. Зооволонтери зі Львівщини евакуювали з-під обстрілів десятки котів та собак. Христина Гашенко поспілкувалася з командою.

Нагодувати покинутих собак та котів. Це найперше завдання зооволонтерів, які приїжджають у прифронтові міста. Із собою вони привозять десятки тон кормів.

А ще врятувати поранених і покинутих… Чимало таких тварин волонтери знайшли в деокупованих містах та селах. Найбільше, понад півтори тисячі, в Ірпені. Біля розтрощених будівель та обстріляних парканів - на порятунок чекали перелякані та голодні собаки...

Львів'янин Орест Залипський займається зооволонтерством давно. Ще до війни - рятував чотирилапих від... людей.

Орест створив притулок із назвою "Домівка врятованих тварин". Тут і лисиці, і лелеки, і навіть вівці із козами.

Тому роздумів, чи рятувати тварин від війни - в Ореста не було. Єдине, розповідає, спочатку було страшно їхати на схід.

Орест Залипський, волонтер:

Коли нас військові пускали на нейтральну територію між нами й загарбниками, то вони нам казали - буде там чути як і летить то лягаєте десь ховаєтесь і ми все просто виконували так, як казали нам наші військові.

Для російських військових притулки та зоопарки ставали мисливськими угіддями. Вони вбивали або заради розваги, або заради їжі.

Орест Залипський, волонтер:

Вони постійно їли свиней, вбивали тих тварин. Вони просто за свого задоволення розстрілювали тварин. Це дикарі. Їх тваринами не назвеш, бо ти образиш тварин.

Тому вивезти вцілілих тварин із притулків Харківщини стало чи не найважчим завданням волонтерів. Бо ж під ворожі снаряди могли потрапити самі зоозахисники. Оресту та його команді того дня пощастило…

Орест Залипський, волонтер:

За день до того ми були у "Фельдмані". Наступного дня москалі розстріляли волонтерів, там вбили хлопця 14 років, який допомагав евакуювати звідтам тварин.

Росіяни відкривали вогонь і по машинах іноземних волонтерів. У тій автівці Ореста не було. Вони їхали попереду.

Їм вдалося втекти просто, але в той момент, коли вони втікали від обстрілів у кожного було по собаці і їм вдалося тоді врятуватися.

Одна з найтяжчих операцій порятунку для Ореста - було вивезення хижаків із зоопарку в Запоріжжі. Для цього необхідна спеціально обладнана вантажівка. Та знайти таку складно. На пошуки пішов місяць.

… максимум, що це є - це свиновозки. Ми тут день і ніч її обладнували, тобто зі стінами скручували, робили такі міні-зоопарк в середині, щоб кожна тварина окремо безпечно і комфортно їхала.

У перші тижні війни Орест із волонтерами майже цілодобово були в притулку. Тут вони піклувалися про тварин, яких біженці, тікаючи за кордон, залишали на вокзалі.

Орест Залипський, волонтер:

Маленькі діти, які їдуть за кордон і віддають своїх двох собак, віддають із ними мішок з копійками й кажуть, що вони збирали на мрію і вони віддають це для своїх собак, це насправді морально. Тобто, ми тут на початку війни й не раз плакали.. коли люди не можуть, наприклад тварина з ними жила 10 років і вони не можуть з нею поїхати і вони змушені її залишити. Це насправді дуже важко.

Майже шість тисяч тварин вдалося врятувати Оресту із командою зоозахисників.

Христина Гашенко, кореспондентка:

Усіх врятованих тварин зі сходу та півдня України волонтери привозили ось в цей Львівський притулок. Для кожного чотирилапого тут знаходили прихисток.

Неабияк львівським волонтерам допомогли німецькі та польські колеги. Майже чотирьом тисячам чотирилапих знайшли нову домівку за кордоном.

Патриція, волонтерка:

Найстрашніше, що я бачила - це закатовані люди. Закатовані собаки. Не хотіла б ніде більше в житі це ще раз побачити. Маю надію, що люди й надалі будуть допомагати Україні.

Зараз тварин, які потребують волонтерської опіки не меншає. Тож Орест зосередився на львівському притулку.

Ангеліна, працівниця притулку для тварин:

Тут не було нічого, тут був пустий бокс, але почалась війна, собаки почали прибувати і все це собаки.

Серед врятованих - пес Зубчик. Його власники залишили на ланцюгу біля дому в Харкові. Самі ж виїхали. Голодного та скаліченого пса знайшли рятувальники.

Іванна, волонтер у притулку для тварин:

Ракета попала в їхній будинок один осколок попав йому в лапу і його люди забрали звідти та завезли в Харків в ЛКП. Йому ампутували ногу, бо не було що складати. Після того попросили його прийняти до нас.

Команда Ореста - це шестеро волонтерів, яких об'єднала дружба. Щодня кількість охочих допомогти лише зростає. Львів'яни приходять вранці та ввечері, аби вигуляти собак.

Олексій, житель Львова:

Вони теж травмовані, коли їх хтось вигулює і коли вони контактують з людьми - вони теж мають якусь надію на те, що все буде добре.

Вікторія, жителька Львова:

Вони заряджають і просто гарний настрій.

Серед мешканців притулку не лише собаки. Рятують тут і коня. Аби його доправити з Краматорська до Львова, Орест доклав неабияких зусиль. До того ж кінь, на ім'я Бадді - серйозно хворий.

Ангеліна, працівниця притулку для тварин:

Зараз у нього сильно почали копита боліти по-іншому він не може свої емоції показати він просто витягує копита і починає стогнати. Тому ми чекаємо дуже той препарат, щоб зняти ту біль.

У притулку Орест від ранку до ночі. Бо допомагати тваринам вважає справою свого життя.

Орест Залипський, волонтер:

Воно спрацьовує інстинктом мені здається, що треба їхати - треба допомагати.

Та притулок Ореста швидко став затісним. Тож він разом із друзями вирішили збудувати ще один прихисток.

Христина Гашенко, кореспондентка:

Новий притулок для тварин - це сім гектарів території. Його будують в екозоні, подалі від людей і поближче до лісу, за 60 кілометрів від Львова.

На зведення нової домівки гроші виділили благодійники. За усім пильно наглядає Орест.

Орест Залипський, волонтер:

...це карантин, кухня, це житло для працівників, це склади для самих кормів ну все, що потрібно для нормального функціонування притулку.

Допоки працівники добудовують адмінкорпуси - на території вже встановили частину вольєрів.

Борис. Бориса всі знають він з Бородянки. Він виганяв там москалів з хати вигнав і сам закрився в оцій такий Віллі. То він пережив усю окупацію, зараз виглядає дуже добре до того він був весь в опіках будинок його згорів, на нього падали там ну видно по його вухах.

Свого господаря - Ореста, тварини знають добре, відчувши його здалека - підходять до брами. Без страху дозволяють себе погладити.

Коли він приїхав - до нього неможливо доторкнутись. Він всього лякався, а зараз адаптувався.

Орест добре пам'ятає історію кожного врятованого. І навіть під час нашого інтерв'ю - намагається приділити їм увагу. Чоловік упевнений: перед ним та його командою ще чимало викликів, але переконаний: вони все здолають.