Німеччина готується до нової хвилі біженців з України: скільки людей може прийняти столиця [ Редагувати ]

Німеччина готується до нової хвилі біженців з України. Експерти прогнозують, що росія продовжить атакувати цивільну інфраструктуру і люди тікатимуть від холоду та темряви. 

Тетяна Логунова побувала у берлінському центрі прийому вимушених переселенців. І розпитала, скільки людей в змозі прийняти німецька столиця і де їх планують розмістити.

Тегель. Ще кілька років тому тут був розташований центральний аеропорт німецької столиці. Потім його перенесли за місто, а в терміналах відкрили вакцинаційний центр і щепили берлінців від коронавірусу. Тепер тут чути українську мову. В колишньому аеропорту працює осередок прийому і розподілу біженців з України.

Автобусна зупинка біля одного із терміналів. Тепер тут курсує усього один-єдиний маршрут – "Україна-Тегель". Кожні півгодини спеціальні шаттли привозять в аеропорт українців, які прибули на центральний залізничний чи автобусний вокзали. Керівниця центру з прийому біженців Клеопатра Тюммлер проводить нам невелику екскурсію.

Клеопатра Тюммлер, керівниця центру з прийому біженців:

Спершу ми пропонуємо людям гарячий напій, потім на них чекає співбесіда з працівниками міграційної служби. Ті перевіряють документи, питають в людей, чи є в них родичі або друзі в Берліні, інших німецьких містах. І тут одразу вирішується - лишається людина в столиці або їде далі.

Новоприбулих розподіляють по німецьким землям за квотним принципом. У Берліні щодня залишають в середньому 100-150 українців. І спершу вони живуть в аеропорту - у місті, яке від березня прийняло понад 100 тисяч українців, вже немає вільного соціального житла.

Клеопатра Тюммлерю, керівниця центру з прийому біженців:

Усім українцям, які отримали розподілення в Берлін і яким немає де жити, ми пропонуємо дах над головою. Ми селимо людей або на території терміналів, або у великих наметах, які обігріваються. В залежності від того, де наразі є місця.

Натепер на території аеропорту живуть більше двох тисяч українців. Деякі приїхали ще на початку листопада. Як, наприклад, Галина із Запоріжжя.

Галина, біженка з України:

В последнее время, начало ноября - конец октября Запорожье находилось в большей степени под ударом, пришлось выезжать.

Галину, як і решту біженців, обіцяють переселити. Утім, коли і куди поки незрозуміло.

Галина, біженка з України:

Говорят, что нам должны выдать жилье, но я уже достаточно долго здесь нахожусь. И физически пребывать здесь уже достаточно тяжело.

На окрему кімнату в гуртожитку чекають і Світлана з Ларисою - сестри з Лисичанська. Останні кілька місяців вони жили на Західній Україні, у Німеччину виїхали, коли почалися відключення тепла та електрики.

Світлана, біженка з України:

В тесноте, да не в обиде. Приветствуют хорошо.

Лариса, біженка з України:

Тепло. Главное тепло.

Світлана, біженка з України:

Выплаты получили первые. Жить можно.

Влада Німеччини очікує, що найближчим часом кількість біженців з України може зрости. Адже росія навряд чи припинить атакувати цивільну інфраструктуру і люди тікатимуть від холода та темряви. І тоді Берлін та інші німецькі землі опиняться на межі своїх можливостей.

Моніка Хеббінгхауз, представниця берлінського відомства з питань біженців:

Наразі людей не так багато. Утім, у нас все одно є проблеми з розселенням. У Берліні майже не залишилося вільного житла. Ми шукаємо помешкання, але змушені паралельно будувати тут, на території аеропорту додаткові намети, щоб приймати переселенців. Якщо раніше люди затримувались в центр прийому максимум на добу, то тепер змушені жити тут тижнями. Якщо буде нова хвиля біженців, ситуація стане ще більш драматичною.

Про загрозу нестачі житла ще місяць тому попереджали експерти з міграції. Гаральд Кнаус - керівник аналітичного центру "Європейська ініціатива стабільності" закликав політиків готуватися до нової хвилі біженців. І заохочувати родини в різних європейських країнах приймати українців. В обмін на пристойну матеріальну допомогу.

Гаральд Кнаус, експерт з питань міграції, керівник аналітичного центру "Європейська ініціатива стабільності":

Звісно, відповідальність несе держава. Але у нас надзвичайна ситуація, нічого подібного до цього Європа не переживала 70 років. І в розпорядженні держави немає одразу мільйона порожніх квартир. Звичайно, держава повинна і шукатиме житло, але якщо ми не хочемо, щоб люди провели зиму в контейнерах і наметах, ми повинні мобілізувати громадянське суспільство. За такої схеми виграють усі: держава, українці та волонтери, які захочуть дати їм притулок.