Битва за Донбас: росіяни вирішили взяти місто-фортецю в облогу [ Редагувати ]

Не маючи сил пробити нашу оборону в Бахмуті, росіяни вирішили взяти місто-фортецю в облогу. Один з напрямків їхніх атак - це Соледар. Там - важкі бої. Місто потерпає від шквальних обстрілів, а його оборонці неймовірними зусиллями намагаються зупинити просування ворога. Звідти повернулися наші воєнкори - Станіслав Кухарчук та Василь Дендін. Їхній репортаж - далі.

Соледар! Бої за нього тривають ще з літа, але останні дні місто перетворилось на справжнє бойовище - росіяни намагаються прорвати тут нашу оборону, аби підійти з флангу до Бахмуту. Стрілецька зброя на околицях міста не змовкає, а російська артилерія методично добиває все, що дивом вціліло в Соледарі.

Станіслав Кухарчук, кореспондент:

А ще рік тому люди тут готувались до Нового року, до святкувань… Місто здається на перший погляд абсолютно порожнім, такий собі - привид.

Та це, на перший погляд, пустка. В місті ще залишаються до пів тисячі мирних жителів. Хтось ховається по підвалах, хтось і досі на свій страх і ризик живе у квартирах. На вулицю люди виходять лише за крайньої потреби - це смертельно небезпечно. Пан Микола ходив по воду - вона тут в дефіциті.

Микола, житель Соледару:

Нічого - виживаємо. Он дощ пішов, он вода! - То дощову набираєте? - Да... посуду моем, смиваем. - Наступного разу будемо їхати, обов'язково води наберем …у вас із водою тут проблеми? - Да, нам ніхто не возить.

Не возять, адже дороги до Соледару прострілюються росіянами. А зважаючи на відлигу та дощі - швидко ними не проїдеш.

Зараз он дощик іде, не дай Бог мороз - то це буде взагалі катастрофа.

Цим бездоріжжям ми прямуємо на позиції нашої артилерії. Аби не пустити московитів у місто українське військо тримає оборону на його підступах, просто у полях. Сирість, холод та непролазна багнюка дошкуляють, кажуть хлопці. Хоч якось зігрітись допомагають волонтерські буржуйки.

Втім просушувати доводиться не тільки одяг, а й зброю. Колишній кухар Євген перевіряє свою гармату, аби волога не потрапила в її механізми.

До повномасштабного вторгнення Євген навіть уявлення не мав про військову справу, та за десять місяців став справжнім воїном. Каже, зараз на їхньому напрямку спекотно, адже росіяни не шкодують ні ракет, ні снарядів.

Євген, військовослужбовець ЗСУ:

Прицільно вони не навчились - це дуже відчувається, як подивитися тут навкруги - то дуже багато ям, але не по цілях. В них дуже багато зброї та снарядів.

А от наші гармаші боєкомплект економлять - б'ють лише по перевірених цілях, або коли російська піхота іде на черговий штурм. Зупинити її - головне завдання. Якщо московитам вдасться пробити оборону в районі Соледару, то під ударом опиниться не тільки Бахмут, а й Слов'янськ.