Стосунки України і США: що змінилося та чого чекати у 2023 році [ Редагувати ]

Перемагати нам на полі бою без сумніву допомагають наші західні партнери. Допомогу від них - складно переоцінити. А особливо, від Сполучених Штатів. У перший день Нового року ми аналізуємо, як розвивалися стосунки України із основними партнерами. 

Що сталося протягом 2022-го? Що змінилося? І чого чекати у 23-му? Про все це - детально - наш спецкор у Вашингтоні Дмитро Анопченко.

Те, що у рік війни без допомоги Вашингтона було би не просто "важко", а що Україна може й не впоралася б, відверто говорять і американські політики, і українські, коли відвідують Сполучені Штати. Америка під час війни стала для України ключовим партнером і донором. 

Я підписав підтриманий обома партіями закон, який … надає критично важливу допомогу Україні.

І якщо врахувати цей "український пакет", на 50-т мільярдів доларів (він виділений, але надходитиме у 2023-му), то підсумок року - рекордний. 

Cумарно тільки із початку великої війни, із лютого, Штати витратили на допомогу Україні сто мільярдів доларів!

На цій карті Інституту світової економіки, який максимально детально підраховує західну допомогу Україні, всі країни-партнери, які виділяли Києву гроші. І за обсягами - на третьому місці Німеччина, друга - Велика Британія, ну і перша - із величезним відривом - Америка. 

Чітка обіцянка, що ця підтримка не зупиниться (попри політичні конфлікти на Капітолійському пагорбі та внутрішні проблеми в самій Америці); і ще те, що ці слова пролунали особисто від президента Байдена - без перебільшення, подія, яку варто записати серед головних політичних підсумків 2022-го.

Джо Байден, президент США:

Росія залишилася сама, але, ви ж знаєте, ви самі не будете. Ви отримали величезну допомогу. І ми не будемо осторонь, коли свобода України опинилася під загрозою. Американський народ, як і покоління до нас, щодо цього - ніколи не вагається.

Де житиме український президент, коли прибуде до Вашингтона, не розголошували. Тому ці люди - звичайні вашингтонські перехожі, що поспішали у власних справах, зупинялися біля Блер-хаузу, офіційної резиденції американської адміністрації, - тільки тому, що бачили на ній український прапор. Писали один одному смс – "їдь сюди, тут - свої, тут наша делегація". І цей несподіваний приїзд - це не тільки медійна сенсація, але і дуже потужний сигнал. Покинувши Штати, Зеленський згодом прокоментує:

Володимир Зеленський, Президент України:

Їдемо з хорошими результатами. З тим, що дійсно допоможе. Коли ми кажемо "патріоти" - то і в Україні, і у Сполучених Штатах ми однаково маємо на увазі захист держави і людей.

Але яким буде цей захист? І як довго Україна вважатиме правильним просуватися мілітарно перед тим, як погодитися на будь-які поремовини? Ще одним підсумком року можна вважати зміну політичної стратегії у Білому домі. Коли раніше частина команди президента Байдена справді обговорювала доцільність переговорів уже зараз.

Зокрема, таку вірогідність припускав один з топ-військових США, генерал Міллі. Але, як я почув із конгресових джерел, під час візиту Зеленський говорив американським співрозмовникам (і у Білому домі, і на Капітолійському пагорбі), що без варіантів - Київ бачить лише сценарій військового просування уперед. Мовляв, "не час для перемовин". І за словами низки конгресменів, підтримати цей український план у Вашингтоні погодилися. У тому, що цієї зими діалог із Москвою все одно ні до чого не призвів би, законодавці кажуть відверто.

Роб Портман, американський сенатор:

По-перше, це рішення має ухвалювати сама Україна, а ми - повинні лише підтримувати і висловити це максимально чітко. По-друге… Позиції України лише стають сильнішими - по мірі того, як вона просувається на фронті і посилюються антиросійські санкції. Росіяни (і Путін зокрема) думають, що їхні ракетні обстріли у підсумку вичерпають терпіння Заходу і всього цивілізованого світу. Не думаю, що це так! Переконаний - треба просто просуватися вперед. І військовим шляхом - тобто просуватися на полі бою, і запроваджуючи нові рестрикції. А тоді вже з'явиться кращий шанс для справжніх переговорів і справжнього завершення цієї безглуздої війни. 

І от уже Державний секретар підтверджує цей курс.

Ентоні Блінкен, держаний секретар США:

За великим рахунком, Росія не виявляє жодного інтересу до змістовної дипломатії, щоб довести цю війну до кінця. 

Більше того, головний дипломат США каже, що і "український план" Штати обговорюють зараз із союзниками.

Вважаю, що пропозиції Президента Зеленського - хороший початок. І ми обговорюємо ці пропозиції з іншими країнами.

Ще одним підсумком року, якщо говорити про Америку і "український вимір" є зміна концепції щодо зброї. За неповний рік війни її в принципі надійшло зі Штатів багато. Але існував принцип: давали лише те, що українські військові "тут і зараз" можуть і вміють використовувати. Саме цим зазвичай у Пентагоні пояснювали, чому Україна отримує не все, що є в її "безпековому запиті". Але у Києві таки дочекалися. Ті ж "Петріотс" - ідуть у комплекті із навчанням, яке організують в Європі для сотні українських військових.

Виявляється - можна і так, - пише у свіжому номері газета "Політіко". Повідомляє, що у новому переліку зброї, (процитую) "американські бойові літаки - такі як А-16, танки і бойові дрони" - і завдається питанням: якщо стратегію поставок уже змінили, коли розраховувати на решту? Газета також цитує інтерв'ю посла Тейлора, яке він дав журналістам видання за кілька днів до нового року.

Вільям Тейлор, екс-посол США в Україні:

Це те, що передбачав президент Зеленський. Що Росія вестиме й далі свої брутальні, руйнівні, цинічні атаки по українській території у спробах підкорити країну. Росіяни хочуть, щоб українці просто здалися і погодилися стати частиною РФ. Але ж українці на це не погоджуються! Вони мають більше мотивації, ніж будь-коли, чинити опір і виштовхати росіян геть. І у фіналі - українці це таки зроблять! 

Утім - коли цей фінал? Які умови для того, щоб мир, який колись таки точно настане, міг вважатися справедливим? На прес-конференції у Білому домі, відповідаючи на моє запитання, Зеленський дуже чітко це озвучив. Головні умови дві - повернення всієї території і репарації.

Це що? Ніяких компромісів щодо нашої землі і територіальної цілісності. Відшкодування всіх збитків, які завдала російська агресія. 

І той самий Тейлор вважає, що це - цілком реально.

Вільям Тейлор, екс-посол США в Україні:

Це резонно - хай росіяни забираються з країни, хай платять репарації; хай стануть перед трибуналом - весь список людей, відповідальних за воєнні злочини, за всі ці звірства. І це станеться! 

То ж ще одним підсумком року - у розрізі українсько-американських стосунків можна назвати те, що у Штатах точно не втратили віру в Україну. Скоріше - навпаки.