Робота працівників культури під час війни: чим миколаївці лякають ворога [ Редагувати ]

Робота працівників культури під час війни комусь може здатися недоречною чи непотрібною, але миколаївська мисткиня Валентина Кривцова переконана, що це особливий фронт. А творчість під обстрілами - не лише виклик, але і зброя. Чим миколаївці лякають ворога, в наступному сюжеті.

Різдвяна ялинка пані Валентини прикрашена роботами миколаївських народних майстрів. Їх, попри всі небезпеки прифронтової території, в області залишилося чимало. Але на початку повномасштабного вторгнення, було не до творчості. Хтось опинився в окупації, хтось не виходив з бомбосховищ.

Наталія Мазур – майстриня:

Всі ж розгубилися, про яку творчість може йтися? Тільки одне – вижити. І що далі? Запитання таке. І що робити? А як бути?

А от засновниця організації народних майстрів Валентина Кривцова була переконана, на них - покладена особлива місія - зберігати та продовжувати українські традиції.

Валентина Кривцова - миколаївська мисткиня:

Рашистів лякають наші традиції. За це варто нам боротися, розвивати їх, відроджувати, зберігати. Я думаю, що на сьогодні це дуже потужна зброя.

Спочатку Валентина знайомила миколаївців з воєнною творчістю майстрів онлайн. Та зрештою наважилася на відкриття виставок. У вересні, під обстрілами - організувала першу виставку в міській бібліотеці. Тепер там щомісяця з'являються нові проєкти: експонують українську вишивку, витинанки, бойові ляльки мотанки, патріотичні обереги.

Інга Хоржевська - директорка міської бібліотеки:

Війна - це така сильна травма для всіх, ми ще будемо діставати її із себе, із своїх дітей, онуків. Тому сьогодні ми маємо протиставляти цьому мир, творчість, любов, які в кожній роботі. Майстрині так щедро цим діляться.

Як не впасти у відчай та не піддатися страху, у Валентини є власний секрет - щоранку жінка біжить роздавати хліб.

А ввечорі після роботи збирає посилки для бійців на передову. В них - обереги, окопні свічки, теплі шкарпетки та дитячі малюнки. Все зроблене руками, з любов'ю та молитвами.

Як би важко не було, Валентина вірить, що разом ми неодмінно переможемо. Адже любов до свободи та жага до життя в українців у крові.