Євросоюз надав Україні допомоги на понад 50 мільярдів євро [ Редагувати ]
Євросоюз надав Україні з початку повномасштабного вторгнення допомогу на понад 50 мільярдів євро. Про це заявив президент Ради ЄС Шарль Мішель. Як ЄС готовий далі підтримувати Україну і яка наразі позиція НАТО - в Брюсселі оголосили напередодні. Альянс та Євросоюз підписали спільну декларацію. Більше подробиць - в Олени Абрамович.
Спільну декларацію про співпрацю Євросоюз та НАТО готували понад рік. Спочатку підписання документа посунулося через повномасштабне вторгнення рф, влітку на заваді стала напруга між Кіпром і Туреччиною. Зрештою, документ підписали в Брюсселі 10 січня. І за останні 10 місяців Альянс та ЄС продемонстрували неабияку співпрацю - обʼєднавшись навколо України.
Урсула фон дер Ляєн, президентка Єврокомісії:
Ніколи не забуду 24 лютого минулого року, коли ми троє тут стояли - того дня, коли росія розпочала своє брутальне вторгнення в Україну. І це був дуже сильний сигнал єдності та цілеспрямованості. І з такою ж єдністю та цілеспрямованістю ми тепер тут - зі спільною заявою. Весь світ не відривав очей від східного фронту - України - торік. Але вони спостерігали й за нами.
путін, нападаючи на Україну, вимагав зупинити розширення НАТО. І сподівався на внутрішній розкол у ЄС. Проте отримав абсолютно протилежне. Заявки на вступ подали Швеція та Фінляндія. Україна продемонструвала світу високий рівень оборони і, відповідно, в рази наблизила свій вступ до НАТО. А ще отримала статус кандидата на членство в ЄС. Захід, своєю чергою, став єдиним, як ніколи. ЄС уперше надав зброю країні, яка не є членом - Україні. Та безпрецедентну фінансову підтримку.
Єнс Столтенберг, генсек НАТО:
Президент путін хотів захопити Україну за три дні і розділити нас. За обома пунктами він провалився.
Шарль Мішель, президент Євроради:
Вперше в історії ми надали військове обладнання Україні через наш Європейський фонд миру - практично у перші години після початку війни. На сьогодні, обсяги сягнули три млрд євро на додачу до значних воєнних внесків країн-членів. З першого дня ми підтримували народ України сильною військовою, фінансовою та дипломатичною допомогою. ЄС разом із державами-членами зробили внесок у майже 50 млрд євро.
Водночас ця підтримка була не завжди своєчасною, підкреслюють західні ЗМІ. Як, наприклад, довгограйна історія з танками. Німеччина ніяк не наважиться постачати Україні "Леопарди". Франція, так само, називає свої "Леклерки" не до кінця укомплектованими, водночас готова надати їх на заміну тим країнам, які дадуть Україні "Леопарди". Такі торги коштують Україні дорого - пише газета Politico.
Ці дискусії знову ставлять під сумнів стратегію ЄС і США надсилати зброю дозовано - спочатку лише легку стрілецьку зброю, потім більш важку зброю радянського виробництва, за якою слідують сучасні гаубиці, потім сучасні засоби протиповітряної оборони, а тепер і бойові машини західного виробництва для піхоти. Скількох українських смертей можна було б уникнути, якби Захід негайно відправив цю зброю до Києва? І скільки їх ще знадобиться, аби Захід надав більше?
Яка позиція щодо постачання танків в очільників Євроінституцій та НАТО - запитання, на яке звучить дещо розмита відповідь. Ні генсек НАТО, ні президентка Єврокомісії слова "танки" не вживають, хоч і наголошують на повній підтримці України.
Урсула фон дер Ляєн, президентка Єврокомісії:
Я вже багато разів повторювала від початку російського вторгнення, що на мою думку, Україна має отримати всю необхідну військову техніку, якої потребує, і з якою вона зможе захистити свої землі. І це, звісно, означає передові системи протиповітряної оборони, а також інші типи передової військової техніки, якщо це необхідно для захисту України.
Єнс Столтенберг, генсек НАТО:
Думаю, що ми повинні також усвідомити, що мова не лише про постачання нових систем, платформ, більшої кількості зброї, а й про забезпечення того, щоб те, що вже надали, працювало належним чином. Щоб були боєприпаси.
Генсек НАТО вкотре підкреслив - не варто недооцінювати сили рф. Кремль продовжує мобілізацію і не змінив своїх цілей щодо України. Розслаблятися і зволікати не варто. І якщо вибір стоїть - наповнити європейські склади боєприпасів чи зброї, чи натомість допомогти Україні - відповідь має бути однозначною.
Єнс Столтенберг, генсек НАТО:
У мене запитували і я відповів союзникам НАТО, що якщо вони мають обирати між дотриманням усіх натівських стандартів щодо запасів та можливостей, чи підтримкою України, важливіше підтримати Україну.
В оновленій декларації співпраці НАТО та ЄС суттєве місце присвячено підтримці України та протидії загрозам з боку рф. Обʼєднуються у цьому і з великою сімкою. Найближчим часом ЄС має обговорювати з G7 десятий пакет санкцій щодо росії. І ще у значно ширшому форматі - наступного тижня зустрінеться група Рамштайн. І, можливо, там нарешті вирішиться питання з танками.