Ракети "терористичної загрози": в чому головна небезпека такої зброї і скільки її у росії [ Редагувати ]
І щодо ракет: в росії з ними проблеми. В них дефіцит високотичної зброї. Натомість рф почала застосовувати ракети, які називають ракетами "терористичної загрози". Один із прикладів - зруйнований житловий будинок у Дніпрі. У нього поцілили ракетою Х-22.
В чому головна небезпека такої зброї? Скільки таких ракет ще має росія? І що може захистити від них наші землі? Про все - Даніїл Снісар.
Ракетний вогонь по цивільному населенню.
- Я хочу подчеркнуть, что мы обоснованно говорим о том, что боремся с неонацистами.
Терористичні атаки щодня вбивають українців. Росіяни - не приховують усмішок.
- Отметили прекрасным феерверком. Таким вот, как положено. Приятно? Не буду скрывать - приятно.
Крилаті ракети і зенітно-ракетні комплекси - основна зброя, якою атакують загарбники. Так, наприкінці минулого тижня кияни прокинулися від звуків вибухів. Окупанти вдарили по столиці, нетипово використавши ЗРК С-400.
Олександр Коваленко, військовий експерт:
Це був ефект несподіваності. Тому що запуск С-400 по території північних областей України з території рф ще не здійснювався. Ми повинні розуміти, що чим менша відстань від місця пуску до місця, на яке спрямована ця ракета, звісно, тим менша вірогідність того, що повітряна тривога може вчасно пролунати.
Так було і цього разу - тривогу оголосили вже після прильотів. Це обумовлено швидкістю ракети, від моменту пуску до влучання минуло не більше двох хвилин.
Сергій Згурець, військовий експерт:
Ми зараз можемо стверджувати, що у форматі використання цієї ракети по варіанту "земля-земля" - вона може знищувати цілі на відстані у 230 кілометрів. Це як раз та балістична можливість використання цих ракет, яка і створює суттєві ризики для обʼєктів.
Потенційно це означає, що під вогнем ЗРК можуть опинитися північні райони нашої країни. Якщо ж росія вдарить із території Білорусі, під прицілом - північно-західні області, впритул до західного кордону. І найбільша небезпека, яку несуть ракети з С-300 С-400 - це їхня неточність. Бо для влучання в ціль необхідно мати пряму радіолокаційну видимість. У випадку ж, коли ЗРК застосовують для пуску ракет за балістичною траєкторією, як було у Києві - управління нею втрачається на висоті приблизно 3 кілометри.
Олексій Гетьман, військовий аналітик:
Якщо вони стріляють на відстань 200-300 кілометрів - це означає, що вони летять майже некеровані на остаточній ділянці польоту. Тобто, вони приблизно можуть потрапити в якусь ціль.
Початково С-300 та С-400 - це установки, які призначені для знищення саме повітряних цілей. Тобто - літаків, гвинтокрилів, крилатих ракет та безпілотників. Проте окупанти використовують їх, як варіант балістичних снарядів. Найчастіше - у прифронтових зонах. І схоже, робитимуть це й надалі. Бо балістичних ракет - бракує.
Юрій Ігнат, речник Повітряних Сил України:
Вже далеко за НЗ зайшли окупанти. Вони потребують саме балістичних ракет, які ми не можемо збивати сьогодні існуючими засобами протиповітряної оборони. Дійсно, балістика - це річ для збиття недоступна.
Балістичні ракети - слабке місце будь-якої системи оборони. Хоча установки, якими їх можна перехопити, існують. Комплекси протиракетної оборони, такі як Patriot PAC3 з кінетичними перехоплювачами чи французько-італійські SAMP-T. Передачу перших Україні вже анонсували США та Німеччина, щодо других - переговори тривають.
Юрій Ігнат, речник Повітряних Сил України:
Комплексів треба доволі таки багато. Дальність ураження "Петріот" по аеробалістичних цілях, тобто по літаках, крилатих ракетах - це фактично до 160 кілометрів. А по балістичних цілях - до 40 кілометрів. От можете собі уявити протяжність кордонів і зрозуміти - скільки установок потрібно, щоб перекрити таку велику ділянку.
Чому нам потрібні ці комплекси - особливо гостро вкотре стало зрозуміло тиждень тому. 14 січня. Це - наслідки прямого влучання ракети Х-22...
Даніїл Снісар, кореспондент:
Х-22 - це старі радянські ракети. Самостійно зараз росія їх не виробляє. Користується тим, що лишилося від срср. До речі, частину Х-22 росії передала Україна. 386 ракет у 2000 році віддали, як оплату за борги.
Юрій Ігнат, речник Повітряних Сил України:
Ракета швидкісна, летить вона у верхніх шарах атмосфери, звідти можуть її запускати. Вона летить надзвичайно швидко - приблизно, 4 тісячі кілометрів на годину. І вона вже перед заходом на ціль - різко опускається вниз.
Загалом від початку повномасштабного вторгнення рф випустила по Україні більше двохсот таких ракет. І на жаль, жодної, як стверджують у Повітряних силах України, - збити не вдалося.
Олександр Коваленко, військовий експерт:
Не всі зенітно-ракетні комплекси здатні на таких швидкостях перехоплювати обʼєкти. І не тільки перехоплювати, а що найголовніше - якщо перехоплення не вдалось, то наздогнати та знищити.
Дальність пуску Х-22 - приблизно 600 кілометрів. Їх запуск відбувається з літаків. І наші зенітно-ракетні комплекси перехоплювати її не можуть, бо не встигають технічно цього зробити. І авже ж, неточність - це найбільша вада. Тому й називають ракетами "тероритичної загрози". Адже, їх кругове відхиленням, із 50-відсотковою ймовірністю, становить 300 метрів, інші 50 відсотків - це те, що вона потрапить у коло діаметром, увага - два кілометри!
Даніїл Снісар, кореспондент:
І до подібних ударів ми маємо бути готовими. Адже Х-22 у росії ще сотні. А ракети для ЗРК С-300 та С-400 окупанти виробляють самостійно, ударними темпами. Тож, під час повітряної тривоги необхідно перебувати в укриттях. Якщо ракетна атака застала на вулиці і ви почули характерний шум - відразу лягайте на землю, або у найближче поглиблення.