На деокупованих територіях постійно працюють зведені загони саперів: розмова з вибухотехніком із Вінниччини [ Редагувати ]
На деокупованих територіях постійно працюють зведені загони саперів. Вони звільняють від боєприпасів населені пункти, ліси, поля й інфраструктуру. Серед них і герой нашого наступного сюжету - вибухотехнік з Вінниччини Ігор Підлісний.
Він розміновував Київщину й Чорнобильську зону. А остання його ротація відбулася на Харківщині. Про специфіку роботи, особливість замінувань, небезпеку, яку несуть боєприпаси та підступність ворога - поліцейський розповів нашим журналістам.
Очі Ігоря Підлісного бачили сотні зруйнованих війною доль, а руки - в буквальному сенсі , врятували сотні життів від залишеної ворогом вибухівки.
Ігор Підлісний, вибухотехнік ГУ НПУ у Вінницькій області:
Колись, мій наставник говорив так: "Якшо ти хочеш піймати злодія, ти мусиш думати як злодій". Так само і в нашій роботі. Якщо ти хочеш виявити предмет, який встановив, скажім, твій ворог - ти маєш думати так, як твій ворог. Зважаючи на рельєф місцевості, і даже освітлення сонячне.
Кожна ротація - це чергова історія про рашистські звірства. Остання поїздка відбулася на деокуповані території Харківщини. Зведений загін саперів розміновував населені пункти уздовж кордону із Белгородською областю.
Ігор Підлісний, вибухотехнік ГУ НПУ у Вінницькій обл. :
В більшості випадків - це були міни, снаряди на розтяжках, тобто - гранати на розтяжках. Є такі касетні боєприпаси - це одні з найнебезпечніших, на мою думку, най най небезпечніші вибухові предмети. Приходилось виїзжати, скажімо так, і на загибель людей, які або через зацікавленість, або неуважність особисту, і нерозуміння, що воно таке - десь проводилась якась маніпуляція із цим предметом, і це призводило до летальних наслідків.
У пошуках вибухонебезпечних предметів допомагали місцеві. Люди показували позиції, на яких дислокувався ворог. І шляхи його відступу.
Ігор Підлісний, вибухотехнік ГУ НПУ:
В більшості - це інформація від місцевих жителів, які пройшли окупацію. Які були на місці. І вони, знаючи територію, вони вказували нам заміновану територію, на залишки артилерійських снарядів або нерозірваних боєприпасів….
Чого тільки не доводилося знаходити на нашій землі. Ось - одна з покинутих рашистами позицій у лісі.
Ігор Підлісний, вибухотехнік ГУ НПУ:
Ми знайшли поле, де були розсипані касетні боєприпаси, вони називаються ПФМ1. Це лєпєсткі. Чули, да? Вони дуже небезпечні. Вони несуть скажім, не так загрозу смерті, як загрозу ушкоджень дуже великих.
Те, що було придатне для застосування - вибухотехніки передавали нашим воїнам.
Ігор Підлісний, вибухотехнік ГУ НПУ:
Завжди йшли з сюрпризами. Якщо по інструкції протитанкову міну можна стягти дистанційно й перевести з бойового в транспортне положення, сюрприз для сапера. Вони завжди ставили в тандемі протитанкову міну і знизу ставили міну- ловушку. Мої колеги проводили розмінування поля, де були протитанкові міни, і кожна третя була з ловушкою.
Головна умова вдалої роботи сапера, каже Ігор - знання.
Ігор Підлісний, вибухотехнік ГУ НПУ у Вінницькій області:
Ти маєш, коли підходячи до обʼєкта - ти маєш розуміти, що воно таке, його тактико-технічні характеристики досконало, і знати, який урон воно несе для вибухотехніка, або для будь-якої людини.
Та не менш важливою є емоційна складова.
Ігор Підлісний, вибухотехнік ГУ НПУ у Вінницькій обл.:
На мою думку, треба вміти при підході до обʼєкта, так ми називаєм будь-який вибухо-небезпечний предмет, вміти переключитися, залишити всі негаразди, навіть приємні думки, залишити збоку. І контролювати себе.
А ще - бути впевненим у своїх колегах.
Ігор Підлісний, вибухотехнік ГУ НПУ у Вінницькій обл.:
Я маю бути на 300 відсотків впевнений в діях і в знаннях свого напарника, і також він має бути впевнений, на всі 500, певне, відсотків, у моїх діях.
На Харківщині, каже Ігор, росіяни застосовували й старе радянське залізяччя, і сучасну вибухівку..
Ігор Підлісний, вибухотехнік ГУ НПУ у Вінницькій обл.:
А є ПОМ 3. Це взагалі дуже розумна міна, вона спрацьовує на крок людини. Вона вилітає з ракети носія на територію, будь яку, стає у бойове положення і чекає на свою жертву.
Нині Ігор у короткій відпустці. Та вже готується до чергової ротації. На робочому місці вибухотехнік зберігає фотографії з побратимами, та отримані за час служби нагороди. А поруч - привезені трофеї. Є навіть такі, що знешкоджені на Вінниччині.
Деякі, скажім так, залишки й елементи збитої ракети над територією Вінницької області. Це - електронна його частина. Начиння. Бойової частини тут немає.
Ігор зізнається, страху немає. Лише впевненість у тому, що його робота дуже потрібна.
Ігор Підлісний, вибухотехнік ГУ НПУ у Вінницькій обл.:
Людей, за яких ти несеш відповідальність…. За життя і здоровʼя їх. Я знав, що я буду робити і з чим я буду мати справу. Я знайшов себе в цій роботі…