Українські бійці, які потрапили до лікарні з пораненнями, вже рвуться до бою [ Редагувати ]
Відновилися - і знову на фронт. Українські бійці, які потрапили до лікарні з пораненнями, не хочуть там затримуватися. Адже на передовій на них чекають побратими. Тож медики намагаються поставити захисників на ноги якомога швидше. З однієї з лікарень Дніпра - репортаж Олени Мендалюк.
Анатолій – військовослужбовець:
Дітей та онуків треба захищати і нашу країну.
Анатолій - з Полтавщини. Навесні пішов добровольцем на фронт. Перші бої зустрів біля Слов'янська. Нині захисник у лікарні із пораненням ноги. Його отримав на Різдво у боях під Кремінною.
Анатолій – військовослужбовець:
Ми працюємо на нулю. Спереді всіх, то нам не просто. Ми, єгеря, у нас своя специфіка, ми йдемо в переді всіх і робимо дорогу для наступальних дій.
26-річний Василь із Львівської області - артилерист. Боронив Миколаївщину, потім була Харківщина. Спершу воював під Ізюмом, а після - біля Куп'янська. Там і отримав перше поранення. Поруч із бліндажем прилетів снаряд від ворожого танка. Осколками прошило ноги. Лікарі встановили апарат зовнішньої фіксації. Поки що прогнозів не дають. Спершу мають зростися кістки.
Василь – військовослужбовець:
Дай Бог, щоб все зжилося і я міг ходити, а далі буде видно. Якщо не закінчиться війна, повернуся назад в стрій.
І так говорить кожен поранений боєць - одразу після одужання рвуться на фронт до побратимів, розповідає лікар Юрій. Хоча зізнається, поранення з якими доставляють бійців - дуже тяжкі.
Юрій – хірург:
Такої сили вибухи, важка артилерії, важкі ці снаряди. Можливо, ми їх не бачимо, але тих самих мілкокаліберних ми не бачимо. Ми бачимо важкі, тяжкі травми. Важких пацієнтів. Це не подряпини, які зеленкою помазали і повернув до бою.
Першого пораненого, пригадує Юрій, привезли вже 25 лютого. Відтоді цивільні лікарі, одразу ж біля операційних столів, перепрофілювались у військових хірургів. І тут медики роблять усе можливе, аби здійснити бажання захисників - повернутися і дійти до перемоги. А вона, кажуть військові, обов'язково буде.
Анатолій – військовослужбовець:
Дасть Бог, нам же обіцяють зброю. Щас підкріплення буде. Появиться більше танків, то, можливо, воно все буде і вирішено найближчим часом.