Командувач Об'єднаних сил ЗСУ Сергій Наєв відвідав поранених вояків в одному із шпиталів [ Редагувати ]

Як лікують, як лікуються та як почуваються? Командувач Об'єднаних сил ЗСУ Сергій Наєв відвідав поранених вояків в одному із шпиталів країни. Там він проінспектував умови, якість лікування та нагородив наших захисників.

Андрій, військовослужбовець ЗСУ:

Будемо придвигатися далі - Кремінна, Рубіжне, Сєверодонецьк…осталось дойти додому - це саме така головна мрія. Тридцять кілометрів не дійшов з першого разу, з другого разу дойду. 

Це один із військових шпиталів у північній оперативній зоні України. Нині тут лікуються вояки, що отримали поранення у важких боях із росіянами. Свідомі і мотивовані громадяни України.

Іван, військовослужбовець ЗСУ:

Я навіть думки не мав, що я буду цим займатися. Але я зрозумів - якщо не я, то ніхто не буде цим займатися. І я пішов у військомат сам. 26-го я був мобілізований - і так почались мої пригоди на війні. 

І хоча ці, як каже Іван, пригоди завершилися пораненням - чоловік, як і його побратими знає, що зробив правильний і гідний вибір.

Андрій, військовослужбовець ЗСУ:

Ми робимо всі одну і ту ж справу, і без цієї справи не буде майбутнього наших дітей, не буде України. Тому ми всі повинні виконувати свій обов'язок з честю та гідністю. 

Шпиталь відвідав командувач Об'єднаних Сил Сергій Наєв. Поспілкувався з вояками, дізнався чи всього вистачає, як відбувається лікування, як самопочуття чоловіків. Наприклад Богдан потрапив у Маріуполі в полон і провів там вісім місяців. А тепер відновлюється.

Богдан, військовослужбовець ЗСУ:

В мене були контузії і осколочек залетів під коліно. Чотири контузії. - Тут є якісь проблеми? Нема взагалі - все замечательно. - А чому замічательно? - Ну класно все. - А що саме? - І обстановка, і відношення, і медперсонал. - А є таке, щоб вас заставляли якісь ліки шукать? – Не, не.

Сергій Наєв, командувач Об'єднаних Сил ЗС України:

Обов'язок будь-якого командира - піклуватися про своїх підлеглих. Це ж стосується бойових побратимів, які отримали поранення або бойові травми і перебувають на лікуванні у військових госпіталях. Це дуже важливий аспект діяльності, тому що перше - це щире. По-друге, обов'язково особисто дізнаватися в яких умовах перебуває солдат, сержант чи офіцер та чи правильне йому надається лікування. А спілкування таке на особистих засадах дає можливість зрозуміти чи всі питання врегульовані щодо його одужання. 

Наостанок Сергій Наєв нагородив поранених героїв.