Московити прагнуть повернути втрачене під час блискучого осіннього контрнаступу ЗСУ: ексклюзивний репортаж із Сіверська [ Редагувати ]

Російські підрозділи намагаються атакувати наших військових на Авдіївському напрямку. Там наші захисники відбили ворожі штурми в районах Авдіївки та Красногорівки. Запеклі бої точаться зараз під Кремінною та Білогорівкою. 

Московити прагнуть повернути втрачене під час блискучого осіннього контрнаступу Збройних Сил України. Під ударами ворожої артилерії та авіації в цьому районі десятки міст та селищ. Наш воєнкор Станіслав Кухарчук підготував ексклюзивний репортаж із Сіверська.

Так українські десантники збивають ворожий "Орлан" в районі Білогорівки на Луганщині. Перед початком масованого наступу вони вели тут активну розвідку. Місто від окупантів звільнили ще в вересні, та московити прагнуть його повернути. Білогорівка має стратегічне значення, як для них, так і для нас. 

Валерій - військовослужбовець ЗСУ:

В них є там певні рубежі, на яких вони закріпилися, з цих рубежів вони пробують штурмувати передній край наших позицій, але, як я вже говорив, то виходить в них це - безрезультатно. Вони несуть втрати - евакуйовують своїх двохсотих, трьохсотих за змогою і так кожного дня.

А це Сіверськ на Донеччині. До Білогорівки звідси трохи більше 10 кілометрів. У старовинне козацьке містечко окупантам так і не вдалось зайти, хоча артилерією та авіацію росіяни його майже знищили. Коли фронт посунувся від міста, тутешні жителі зітхнули з полегшенням - кількість обстрілів значно скоротилась.

Пан Олександр зустрічає нас мов рідних. Ще з травня минулого року чоловік живе у підвалі разом із чотирма своїми сусідками. Виїжджати не хоче. Каже, тут його дім, та й своїх підопічних залишити немає на кого. Хоча після початку російського наступу на Луганщині та активізації обстрілів - думки про евакуацію пенсіонера не полишають.

Пан Олександр - житель міста Сіверськ:

Ось тільки що просвистіла …туди полетіла, тілько не розірвалась. Так що тримаємось.

Так тримаються в Сіверську ще понад півтори тисячі місцевих. Місто росіяни розбили вщерть - тут немає води, світла, магазинів і жодної вцілілої будівлі. Потроху працює лише тутешня лікарня …

Саме в ній для людей організували "Пункт Незламності". Сюди місцеві жителі приходять зарядити телефони, отримати гуманітарну допомогу чи просто погрітись - у підвалах сиро та холодно.

Пан Валерій зараз виконувач обов'язків директора лікарні і керівник "Пункту Незламності". На ньому в Сіверську зав'язано все - видача допомоги, надання медичних послуг, та навіть облік людей. Щоправда, за відсутності зв'язку, робити це вкрай складно, жаліється чоловік. Населення сповіщають за допомогою "сарафанного радіо".

Пан Валерій - виконувач обов'язків директора лікарні міста Сіверськ:

Вот сейчас люди пришли получать буржуйки, будем роздавать буржуйки …чтоб людям було тепло - много обращений простудных, ну погода такая - болеют люди.

Та застуда - не головна проблема в Сіверську. Обстріли почастішали, тож в лікарню почали звертатись із пораненнями. Вивозити таких пацієнтів нічим, адже ще весною весь автопарк лікарні росіяни знищили, забравши у поранених єдиний шанс на виживання.

Станіслав Кухарчук – кореспондент:

Ну ось такий імпровізований цвинтар на задньому дворі лікарні міста Сіверськ. Його зробили для того, щоб тут ховати людей, які загинули під час обстрілів. Вже на зараз тут 11 могил.

У дворах та городах Сіверська таких могил ще більше. Аби вижити, на вулицю з підвалів місцеві жителі виходять лише за крайньої потреби. Та попри це люди не втрачають надію та вірять, що на поталу окупантам їх не залишать. 

А ми віримо, що ви нас не кинете і от там ото будете держать, і дай Бог, щоб пішли в наступлєніє.