Кажани у підвісній стелі: як рятівники та волонтери допомагають зберегти популяцію рукокрилих [ Редагувати ]
140 кажанів витягли з балкону однієї з квартир у Дніпрі. Вони оселилися у підвісній стелі. Рятувальники дістали тварин і передали волонтерам. Здебільшого рукокрилих у таких випадках потім везуть до центру реабілітації в Харкові. Він працює, попри війну - навіть під обстрілами. Адже популяція кажанів через російську агресію може суттєво зменшитися, - кажуть біологи. Як рятують від загибелі тварин - бачила Світлана Шекера.
Це мішечок з кажанами, які зараз у нас на відгодовуванні. От, вони так у мішечках сплять.
Кожен день у біологів Центру реабілітації рукокрилих починається зі зважування підопічних. Кажанів дістають із бавовняних мішечків, трошки тримають у руках, щоб відігрілися й прокинулися. І починають годувати.
Годуємо кажана личинками жука зоофобуса. Це дуже такий поживний для них корм, дуже гарно для того, щоб швидко набрати вагу і піти спати.
Сюди волонтери звозять кажанів з усієї країни. Їх знаходять у щілинах під час ремонтів, цілі колонії знаходять у занедбаних будівлях. Травмованих - лікують. Виснажених - виходжують. І поміщають в такі от холодильники на зимівлю, до весни.
Вологість 69%, і шість градусів. Це через те, що ми холодильник відкрили, трішки піднялась температура, але ну якби звичайна температура - це близько 5-ти.
Перші два місяці війни кажани в Центрі реабілітації лишися без нагляду. До відділення, де зимувала частина рукокрилих, через постійні обстріли дістатися було неможливо. А от тим кажанам, які зимували в харківському офісі, біологам вдалося облаштувати спеціальні клітки.
Альона Шуленко, фахівчиня Українського центру реабілітації рукокрилих:
Щоб їх життя не настільки залежали від наших, тому що якщо з нами щось сталось, то, звичайно, ніхто б не зміг сюди прийти і випустити цих кажанів, які були в холодильниках, мішечках, вони були просто приречені загинути. Тому ми зробили клітки для самовипуску.
Навіть під обстрілами біологи не переривали своєї наукової роботи. Часто після "прильотів", коли спалахували сусідні будівлі, вони рятували тваринок, ризикуючи власним життям. Навіть забирали додому, до домашніх холодильників. Та все ж, припускають біологи, загиблих через війну тварин може бути дуже багато. Особливо на окупованих територіях. Потрощені будинки із розбитими вікнами стали справжніми пастками для рукокрилих.
Альона Шуленко, фахівчиня Українського центру реабілітації рукокрилих:
Або ще було дуже багато випадків, коли вони залітали в покинуті квартири, десь вибило вікна хвилею, десь вікно залишилось відчиненим, і люди повертались і знаходили дуже багато кажанів, дуже багато колоній знаходили, дуже багато знаходили і мертвих кажанів, які залетіли і не змогли знайти вихід.
Зараз у Центрі зимують більше тисячі кажанів. Біологи кажуть, їх не кинуть, бо тоді опікуватися та вести наукові спостереження буде нікому. Цієї зими вдалося облаштувати філіал Центру в Рівному. Туди тепер звозять врятованих кажанів.