Велесів день: що можна і не можна робити 24 лютого [ Редагувати ]

24 лютого було присвячене з прадавніх часів божеству Велесу Зимовому. Свято виникло до християнства.

У цей день за традицією вшановували язичницького бога Велеса, який вважався покровителем худоби, хліборобів та потойбіччя. Пізніше наші пращури вшановували пам'ять святого великомученика Власія. Для них він теж був заступником домашніх та диких тварин.

У цей день також вшановують пам'ять святого великомученика Власія, який жив у IV столітті та був єпископом Севастійським.

Тоді, коли християни зазнавали гонінь, він жив на горі Аргеос та, за переказами, опікувався тваринами – лікував їх, давав прихисток та їжу.

Традиції Велесового дня

До цього дня господині готувалися заздалегідь. Розливали молоко по глечиках, розстеляли шкури та розкладали коров’ячі роги, а до святкового столу подавали кашу, щедро приправленої маслом. При цьому не можна було споживати яловичину. Готували медовий напій, який пили жінки, "для того, щоб тварини були ласкавими.

Ще був обряд відлякування "коров’ячої смерті". У давнину жінки виходили на вулицю з розпущеним волоссям у сорочках, йшли до язичницького храму, а в руках тримали серпи, рогачі та дубини. Зустрівши людину чи тварину по дорозі, то їх били. Адже вважалося що вони несуть "коров’ячу смерть". Їх очолювала жінка, які було доручено кричати: "пора вгамувати зухвалість коров'ячу".

Заборони у Велесів день

• Не можна у цей день з’ясовувати стосунки, лаятися чи конфліктувати. Заборонено вишивати, прати, шити.
• Також не можна у свято не годувати домашніх тварин чи худобу, адже Велес вважається їхнім захисником.
• Також цього дня не бажано було їхати далеко від дому, щоб уберегти коней. Пращури вірили, що домовик може заїздити коней, тому до них потрібно було прив’язати рукавиці, онучі з батогом.