Потроху повертається до життя: історія села Прибузьке, що було майже 9 місяців під щоденними обстрілами [ Редагувати ]
Відновили світло, ремонтують газо та водопровід. До села Прибузьке, що було майже 9 місяців під щоденними обстрілами та без комунікацій - потроху повертається життя. Селяни приїздять навідатися та взяти речі, але чимало вже відбудовують свої зруйновані оселі. Більше подробиць – у сюжеті.
У Прибузькому про часи активних бойових дій тут нагадує все. Залишені протитанкові їжаки. Безліч зруйнованих будинків та заміновані поля. Утім люди сюди повертаються та село оживає. Тетяна разом із сім'єю повернулася додому, щойно звільнили Херсон.
Тетяна Кушелева, мешканка села Прибузьке:
10 місяців, скидання по селах і містах. Знаєте, це коли ти повертаєшся додому, це щастя, коли ти повертаєшся. Ми вдячні тим людям, що прихистили нас, але самі розумієте. Дома є вдома.
Потроху відновлюють пошкоджений російськими снарядами будинок.
Тетяна Кушелева - жителька села Прибузьке:
Дивилися, що де є, яка можливість, щось відновити назад. Є своїми силами. Що наш староста Сергій Андрійович не полишає нас без підтримки.
Богдан вже 3 місяці, як знову мешкає у рідному селі. Одночасно лагодить будинок і допомагає відновлювати село.
Богдан Урсуляк - житель села Прибузьке:
Самі своїми силами ми разом з "Обленерго" натягували провода, підключали зв'язок генератором. Ми воду теж -заварили башню. Село відновлюється. Приїжджає допомога Ремкомплектів, шифер привозять.
Весь час у селі працюють комунальні служби. Нині газовики ремонтують пошкоджений газопровід
Микола Дзюбан, старший інженер служби експлуатації систем газопостачання АТ "Миколаївгаз":
На даному етапі проводяться зварювальні роботи для скільцювання мереж, щоб можна було випробувати повітрям підземні мережі для пуску газу. Це попередньо поки що. Тут було колись головне газокеруюче обладнання, так як воно було знищено. Далі буде сюда заходить новий газорегулюючий пункт.
Селяни поки радіють і від того, що є світло. А скоро зʼявиться і вода.
Сергій Алдобаєв, староста села Прибузьке:
Пробували пускать воду по системі, но вже є пориви. Кожного дня робота йде. Сьогодні ми видавали дрова людям. Привезли дрова людям в село. Видавали дрова. Люди бажають повертатися. Звонять. Роблять запити на шифер.
За часи активних обстрілів у селі було зруйновано 65% житлової забудови. Ті, кому зовсім ніде жити, можуть оселитися в модульних будинках. Їх привезли волонтери з Одеси.
Олег Зінковський – волонтер:
Помітили, що українці дуже важко розтаються із своїм зруйнованим житлом і до останнього продовжують там жити на тому місці, де був їх будинок. Тому ми вирішили якось на це зреагувати і побудували перший будиночок.
Нині у селі мешкає 250 людей. Хоч у Прибузькому вже тихо, не всі наважуються наново будувати тут життя, ще й серед зими.
Ірина Баєва, жителька села Прибузьке:
Повертатися ми взагалі плануємо, але в найближчий час ні, тому що самі розумієте, роботи немає зараз. Школа зруйнована. Дітям немає куда ходити. Магазини всі зруйновані, один трішечки, підлатати і він інколи відкривається. Да й страшно, тому що поруч тут були росіяни.
Проте люди впевнені - зможуть усе полагодити. А після Перемоги всі повернуться додому.
Тетяна Кушелева - жителька села Прибузьке:
Віримо, звичайно віримо. Віримо, тому, що у мене сам чоловік військовий. На жаль, зараз він знаходиться вже місяць у комі. Але я вірю. Вірю, що за нами буде перемога.і тільки так. Ніяк інакше ( плаче).