На Закарпатті внутрішньо переміщеним особам допомогу пропонують екскурсоводи [ Редагувати ]

Українцям не до відпочинку, але ж це не означає, що вряди-годи люди не прагнуть відволіктися від реалій війни. Особливо ті, кому довелося втекти від ворожих обстрілів. На Закарпатті внутрішньо переміщеним особам допомогу пропонують екскурсоводи. Як саме вони допомагають і як війна вплинула на їхню роботу - розкаже Ірина Ковальчук. 

Марія Заболотна проводить безкоштовну екскурсію Ужгородом для переселенців. У такий спосіб намагається їх хоч трохи відволікти від негативу. З перших днів повномасштабної війни ця тендітна дівчина - волонтерить 24 на 7. Каже, найважче було зустрічати евакуаційні рейси з розгубленими людьми. 

Марія Заболотна, гід Ужгорода:

Вони чітко розуміли, їх квартири, будинку - немає! Їм нема куди повернутися. Ти намагаєшся їх заспокоїти, кажеш, там вам запропонують так, таке, роботу, запропонують соціальні пільги, зможете там то адаптуватися. Авони дивляться просто прозорим поглядом і їм настільки байдуже. Вони просто хочуть не чути зараз сирену, не чути плач дитини.

Біженці приїздили до Ужгорода на емоційній межі, без документів і речей. Хоча, каже Марія, траплялися і підготвлені - з тривожними валізками.

Марія Заболотна, гід Ужгорода:

Багато хто жалівся, що виїжджаючи, шкодує лиш про одне - не взяв фотоальбоми. Тобто байдуже, все інше ми заробимо, а от фотоальбоми мені треба. От такі моменти більше тригерили людей, ніж тарілочка, чашечка, ковдрочка - це було неважливо, а важливо – звʼязок з родиною.

У волонтерській роботі якраз і згодився п'ятирічний досвід екскурсовода. Гуртувати людей у автобуси, спілкуватися з неконтрольованим натовпом, координувати дії, допомогти перетнути кордон, навести лад із документами... Закарпатські гіди кажуть, це - вміють робити найкраще. 

Галина Ярцева, координаторка громадської організації:

Мусимо обʼєднувати цю Україну - і саме через наших гідів, друзів-волонтерів, які розуміють Ужгород, знають його історію - отаким чином відбувається ця інтеграція людей саме в Україну.

Екскурсоводи поповнили не лише лави волонтерів, а й військових... Гірський провідник Костянтин Балабанов брав участь у гуманітарній місії - вивозили загиблих. 

Костянтин Балабанов, гірський провідник, інструктор з тактичної медицини:

Для мене війна почалась у 2014 р. Щоб ви правильно все розуміли. Чим я займався? Організовував походи в гори, це і туризм, і альпінізм, і скітур, проводив певні навчання з цього приводу, лекції - фактично більшу частину часу проводив в горах з туристами.

Зараз Констянтин навчає бійців тактичній медицині. Каже, важко, але справляємося! Кожен по-своєму! Як і на передовій! Буває, бійці від побаченого втрачають свідомість, - це треба пережити! Бо такому досвіду не навчиш! 

Костянтин Балабанов, гірський провідник, інструктор з тактичної медицини:

Надихає віра в перемогу надихає, що зможу повренутися після у гори, до своєї справи. То таке сонечко, яке гріє в душі, фактично (плаче) рідні люди - сім'я, батьки, люди, за яким ми і б'ємося! Тяжко друзів втрачати! Дуже тяжко! І приходити потім до них на кладовище - це дуже тяжко. Люди, з якими ти ходив у гори, дружив, потім приходити до нього. Я не можу, чесно! 

На передовій ще один закарпатець - туризмознавець - знаний на всю Україну, як професор з окопу! Федір Шандор - читає лекції студентам поміж кулями. Розповідає - свою першу екскурсію провів у 1993 році. 

Федір Шандор, військовослужбовець:

На фронті екскурсії не проводимо, і не рекомендуємо. Хіба віртуально! Після знаходження багатьох інформацій у місцевих бібілотеках, чи в мережі інтернет - я особисто поправив сторінки тих основних пунктів у Вікіпедії, де ми перебували у Донецькій, Харківській областях. І доповнив їх історичними фактами. 

Професор з окопу каже, професійні якості екскурсоводів - корисні і на передовій!

Федір Шандор, військовослужбовець:

Гід - екскурсовод на фронті - людина, яка більш прискіпливо дивиться за деталями і дрібницями, які інші не бачать. Ну і власне це цікава людина, як і мої друзі із Закарпаття, які були екскурсоводами-гідами, і пребувають тут. 

Федір Шандор вже думає про перспективи і розвиток туризму у рідному Закарпатті.

Федір Шандор, військовослужбовець:

Після війни обіцяємо поповнити скарбничку історико-військового туризму із елементами мілітаризму тим хорошим людям, які були з нами під час війни і воювали з нами за Перемогу.

А поки туризм на паузі, усі причетні до галузі, тримаючи міцно кожен свій фронт. І вже планують, як будуть його відроджувати після війни!