Президентські вибори у Туреччині відбудуться на місяць раніше [ Редагувати ]
На південному сході Туреччини 11 березня стався землетрус магнітудою 4,0. Проте цього разу - жахливих наслідків немає. Більше місяця минуло після великого лиха - південь і центр Туреччини досі в руїнах. І в країні дотепер тривають жваві дискусії - чи можна було уникнути такої кількості смертей та руйнувань унаслідок стихійного лиха. Трагедія загострила внутрішні протиріччя в державі, й змушує владу вступати у виборчу кампанію на піку непопулярності. Натомість опозиція, що об'єдналася проти Ердогана, набирає сили. Чи має шанс перемогти? Розбиралася Ольга Жидецька.
У касках та яскравих жилетах руїнами провінції Хатай нишпорить команда адвокатів. Серед куп будівельного сміття, на яке перетворилися житлові квартали, юристи вишукують докази того, що багато жертв землетрусу, який фактично стер з лиця землі міста на Півдні та в центрі Туреччини, могли б вижити. Якби забудовники та влада, яка їх благословляла, були сумліннішими.
Ахмет Кандемір, юрист:
Ми приїжджаємо сюди і робимо фото будівель та матеріалів, які використовувалися в спорудженні, і передаємо в програму для архівування у штаб-квартирі Асоціації адвокатів. На наступних етапах усе це буде використано як основа доказів у судовому розгляді.
Роботи багато. За словами правозахисників, вони вже мають сотні звернень від людей, які втратили через удар стихії усе. Хоча забудовники обіцяли: їхні домівки витримають навіть найпотужніший землетрус. При цьому влада усіляко перешкоджає збиранню доказів і деякі руїни уже прибрали - поспіхом.
Ахмет Кандемір, юрист:
Ми знімаємо фото колон, металу, цегли та інших матеріалів, які використовувалися в будівлях. Ми намагаємося віднайти докази, об'їжджаючи квартал за районом, вулицю за вулицею. Оскільки ми не матимемо доступу до багатьох доказів після прибирання уламків.
Руйнівний землетрус сколихнув Туреччину 6 лютого. Лихо охопило 10 провінцій. Загинули майже 46 тисяч людей. Пошкоджено чотири мільйони будівель.
Та через місяць після трагедії, дехто досі розшукує зниклих безвісти рідних. А ті, хто втратив домівки, у розпачі.
Джевдет Канатлі, житель Хатая:
Ну, нічого не можемо зробити. Мій зруйнований будинок був куплений в кредит. Тепер не знаю, як мені бути. Я не бачу майбутнього.
Масштаби руйнувань змусили турецьке суспільство шукати винних. Та попри те, що поліція вже заарештувала майже 270 осіб, причетних до спорудження обвалених будівель, жителі винуватять владу. Родину Ердогана пов'язують з будівельним бізнесом, та й чиновники його режиму заплющували очі на порушення норм у сейсмонебезпечних регіонах.
Країною прокотилися протести. "Уряд у відставку" кричали навіть з трибун стадіонів.
Ця криза накладається на кількарічні глибокі проблеми в економіці через системні спроби ручного управління. Тож у передвиборчу кампанію, а цьогоріч Туреччина має обрати і президента, і парламент, Ердоган входить не з найкращих позицій. Проте голова держави вже оголосив загальну дату виборів.
Вони відбудуться на місяць раніше запланованого - 14 травня. При цьому, за конституцією Туреччини, Ердоган, що вже відбув два президентських терміни, не мав би балотуватися втретє. Однак вважається, що внесені ним поправки до Основного закону обнулили його рахунок.
Реджеп Тайїп Ердоган, президент Туреччини:
Для того, щоб залікувати рани жертв землетрусу, стерти всі сліди катастрофи, відбудувати наші міста, знову збільшити виробництво та зайнятість, для нашої країни важливо якнайшвидше закрити питання виборів.
Основним конкурентом у президентських перегонах для Ердогана стане Кемаль Кілічдароглу. Кандидатуру лідера Республіканської народної партії висунули шість опозиційних політсил Туреччини, які утворюють Національний альянс. У його лавах балотуватиметься також ув'язнений за нібито неповагу до влади мер Стамбула.
Кемаль Кілічдароглу, кандидат у президенти Туреччини від об'єднаної опозиції:
Наш стіл - це стіл миру та братерства. Наша найбільша мета - привести Туреччину до плідних, мирних і радісних днів.
Основа передвиборчої програми опозиції - повернення від президентської до парламентської республіки з системою стримувань та противаг - на відміну від фактично одноосібного правління Ердогана. І, схоже, після майже 10 років його президентства та загалом 20 років при владі - турки таки готові до змін. Свіжі соцопитування показують, що Кілічдароглу випереджає Ердогана у співвідношенні 57 до 43%. Та от - чи поступиться без бою чинний президент, який усі ці роки дбайливо вибудовував власну вертикаль?