Чернівецькі вибухотехніки повернулись з відрядження: як розміновують деокуповані території Херсонщини [ Редагувати ]
В Україні триває розмінування. Наші землі продовжують звільняти від тисяч нерозірваних снарядів. Робота вибухотехніків щосекунди пов'язана з ризиком, адже ворог залишає після себе велику кількість пасток.
Фахівці вибухотехнічної служби поліції Чернівецької області повернулися з Херсонщини. Там вони не лише метр за метром розміновували деокуповані території, а й підтримували та допомагали людям, які втратили своє житло. Із саперами поспілкувалася Ольга Лучек.
Це одне з полів Херсонщини, встелене російськими мінами. Тут крок за кроком з металошукачем та щупом в руках працюють чернівецькі вибухотехніки Микола та Олександр. Чоловіки зі сталевими нервами та залізною витримкою. Але коли бачать як ворог руйнує життя українців, іноді не можуть стримати емоцій і вони.
Микола Карча, заступник начальника відділу вибухотехнічної служби ГУНП в Чернівецькій області:
Коли бачиш, що дитині з батьками немає де жити, живуть в підвалах, в пунктах незламності, це дуже важко сприйняти морально.
Микола з Олександром - безстрашні сапери. Та коли ми прийшли з ними поспілкуватися - ніяковіють від камери. Та все ж готові розповісти про своє останнє відрядження на Херсонщину.
Микола Карча, заступник начальника відділу вибухотехнічної служби ГУНП в Чернівецькій області:
Вони заміновують не об'єкти військової інфраструктури, а заміновують об'єкти цивільні, тобто житлові будинки, дитячі садки, школи, наперед знаючи про те, що вони ті позиції ніяк не утримають.
Багато мін та снарядів раніше в роботі, каже Микола, ніколи не траплялися.
Микола Карча, заступник начальника відділу вибухотехнічної служби ГУНП в Чернівецькій області:
Вивчили для себе дуже багато невідомих боєприпасів, оскільки до цього їх ніде не було, ні в яких посібниках, ні в яких книжках, ми вчилися на полі бою. Тобто, працювали по ходу діла і вже старалися виробляти такий комплекс дій, щоб безпечно знешкодити боєприпас або хоча б його перевезти для знищення.
Першочергово намагалися розмінувати об'єкти критичної інфраструктури, аби якнайшвидше відновити соціальне життя населених пунктів.
Микола Карча, заступник начальника відділу вибухотехнічної служби ГУНП в Чернівецькій області:
Буває, що ми розміновуємо 5-6 годин поспіль, а буває що розміновували 8-9 годин поспіль, дивлячись яка стояла задача. Але загалом стараємося до темної пори закінчити роботу, бо розмінування у темну пору неефективне.
Та найнебезпечнішими Микола називає касетні боєприпаси, які мають самоліквідатор.
Микола Карча, заступник начальника відділу вибухотехнічної служби ГУНП в Чернівецькій області:
Погода міняється, температура повітря міняється, і ті самоліквідатори в даних боєприпасах працюють неадекватно, тобто, якщо вони розраховані на певний час самоліквідації, вони можуть спрацьовувати через 10-15 діб, місяць-два.
Небезпечною є й ось ця міна ПФМ-1, або як її ще називають "Пелюстка". На вигляд як звичайний зелений чи пожовклий листок з дерева.
Микола Карча, заступник начальника відділу вибухотехнічної служби ГУНП в Чернівецькій області:
Неадекватно працює самоліквідатор, ця міна може вибухнути через місяць, два, три після того, як її дистанційно реактивного залпового вогню розкидали на територію,
Вибухотехнікам часто доводилося працювати просто під обстрілами. Вийти на зв'язок з рідними не завжди була можливість.
Микола Карча, заступник начальника відділу вибухотехнічної служби ГУНП в Чернівецькій області:
Переживають, а в деяких випадках і плачуть, якщо частенько не виходжу на зв'язок у зв'язку з тим, що на даних територіях зв'язку немає.
У Миколи є особливий оберіг - каже Микола, його подарувала дружина. Це ікона, яку він постійно тримає біля серця.
Найбільше вибухотехніки мріють, аби табличка ''Міни'' більше ніколи не стояла на українських полях, а дітям доводилося її бачити лише у музеях.