З Бахмута волонтери евакуювали цуценя, що жило з бійцями на передовій: нове життя тварини у сім'ї з Вінниці [ Редагувати ]

Нове життя у спокої та турботі. З Бахмута волонтери евакували цуценя. Тварина прибула до позицій наших військових. І кілька місяців жила разом із бійцями на передовій.

Все змінилося, коли воїни зрозуміли, що подружжя з Вінниці мріє прихистити якусь знедолену тварину. Після цього Мі-6, так назвали цуцика, відправилася в мандрівку до нового дому. 

Маленька, грайлива і не випускає кісточки з лап. Ця дівчинка лише нещодавно оселилася в Олега й Наталі. Тепер звикає до спокійного життя - цуценя евакуювали із Бахмуту.

Олег Затайдух, господар собачки:

Добре вона, але трошки видно, що собачка з передової, важкий звук, і вона вже насторожується. Вибух, удар, дошка впаде на кухні, і вона насторожується.

Мі-6, так її називали військові, прибилася до позицій наших бійців зовсім маленькою. І її не покинули: прихистили, оберігали й підгодовували.

Володимир Затайдух, волонтер:

Безпосередньо знаходилася у місті Бахмут. На передових позиціях із прикордонниками та силами Спеціальних операцій.

А згодом бійці вирішили прилаштувати тварину. І з'ясувалося, що є куди - батьки вінницького волонтера Володимира Затайдуха саме шукали песика.

Олег Затайдух, господар собачки:

У нас 12 років віджила собачка. Час прийшов. І вона пішла. А час такий, що треба допомагати.

Володимир Затайдух, волонтер:

Зателефонував своєму знайомому, який безпосередньо захищає позиції у Бахмуті вже понад 100 днів, сказав, що мої батьки проявили таку ініціативу. Він одразу зрадів.

Мі-6 волонтери забрали під час чергової поїздки на Схід.

За ним хлопці спеціально заїжджали! Такий круг хлопці зробили! Диви, яка красота!

А згодом передали Володимиру.

Вона дуже хороша дівчинка! Вона багато їсть, не рве штани й зовсім не боїться вибухів.

Їхня перша зустріч була дуже емоційною, каже пані Наталя.

Наталя Затайдух, господарка собачки:

В хаті були діти, була онучка, був внук І хто перший до неї кинувся навіть не можу пригадати. Кинулися всі. І мені здається, що й вона раділа всім.

У новому житті Мі-6 кличуть теж по-новому - Леді. Бо вона, кажуть господарі, дуже чемна.

Наталя Затайдух, господарка собачки:

Вона хороша, добра, гарна собачка. Її люблять діти, її полюбили ми. І я думаю, цього достатньо.

Щоправда, мала й досі боїться заходити в хату.

Олег Затайдух, господар собачки:

Вона полюбила бомбосховище, яке в нас примітивно зроблене, але є своє. І вона там себе відчуває господаркою. Потихеньку виводимо на природу.

А ще Леді має персональну буду. З прапором України.

І хоч тепер долею цуцика військові не опікуються, час від часу просять фотозвіт.

Володимир Затайдух, волонтер:

Я неодноразово їм скидав фото й відео. І як вони кажуть, воно їм гріє душу. Ви ж розумієте, що не лише військова допомога потрібна, а й моральна.