У центрі уваги: що показує Україна на Лондонському книжковому ярмарку [ Редагувати ]

Україна - у центрі уваги. На Лондонському книжковому ярмарку нашій країні відвели особливе місце - центральної гості. На цій глобальній події представлені найбільші видавництва світу та національні стенди. Але не російський, індустрія оголосила бойкот москві після повномасштабного вторгнення.
Що показує Україна літературному світові і яких результатів очікує від ярмарку - розповість наша Світлана Чернецька із Лондона.
Світлана Чернецька, кореспондентка:
25 тисяч представників видавничої індустрії з усього світу. Лондонський книжковий ярмарок - головна міжнародна подія весни у цій галузі. Україна тут теж присутня, та ще й в особливому статусі.
Скрізь розвішані великі банери "Україна - у центрі уваги". Це особлива роль - спеціальної гості ярмарку. Зазвичай місце на такому заході коштує чималих грошей. Але, зважаючи на складну ситуацію в країні, організатори надали його безкоштовно.
Ґарет Реплі, директор Лондонського книжкового ярмарку:
Ми собі ставили питання: як індустрія допомагає Україні в часи біди, в ці складні часи, ось так, так і так, але ми думали, що ще можна зробити. Бо хотілося чогось, що б не лише підтримувало, але й було змістовним. Тож ми вирішили, що віддати Україні статус спеціального гостя у центрі уваги допоможе розповісти більше про роботу, мистецтво, культуру в Україні в той час, коли вона зіткнулася із великими викликами.
А ось і сам український стенд. Його гасло "sensitive content" - в перекладі "чутливий вміст". За таким написом у соціальних мережах приховують фотографії жахіть війни. Частина стенду - це меблі та книжки із понівечених бомбами бібліотек Чернігівської та Київської областей. Їх привезли з деокупованих територій. Але щоби не вражати реалізмом - вкрили білою фарбою, символізуючи той самий "чутливий вміст".
Олена Одинока, заступниця директорки Українського інституту книги:
Ми звертаємо увагу на поточний стан бібліотек, тому що нам дуже потрібна підтримка - нам потрібно їх відновлювати, нам потрібно поповнювати фонди цих бібліотек. І разом з нашою експозицією і з нашим гаслом, яким є сенсітів контент цього року, ми показуємо, що сенсітів контент, всі ті події, які відбуваються в Україні, вони з часом стали для світу сенсітів контент - чутливим вмістом, а для нас це реальність.
Із 250-ти представлених українських книжок - чимало про війну чи написаних авторами, які зараз воюють. І кожне із видань - це особливе послання світові. Ось, приміром, "Незламні" - це 30 історій про українських жінок на війні.
Вікторія Покатіс, авторка книжки "Незламні":
Жінка-українка, вона стала не об'єктом війни, яку рятують, яку вбивають, яку треба захищати, вона стала суб'єктом війни, вона стала впливати на війну. Тобто в перші тижні війни, коли жінки почали оснащувати своїх чоловіків, взяли до рук зброю, це і чоловіків дуже надихнуло, підтримка сильна була.
Або "Війна голосами дітей". Наступного тижня її презентуватимуть депутатам Європарламенту.
Вікторія Ма, засновниця літературної агенції Ovo:
Частина із них вже висловила бажання стати амбасадорами цієї книжки в своїх країнах і таким чином підтримувати інтерес до питання України в їхніх країнах.
Дуже потужно на стенді представлена науково-популярна література. Приміром, тогоріч однією із найзапитуваніших книжок була "Їжа та історія". А цього року її видавники привезли роботу Стефанії Кличук про харчові звички та їжу Середньовіччя.
Олена Брайченко, директорка видавництва "Їzhak":
В нас є увлення часом, що закордонні професори, закордонні вчені вони кращі, ніж наші, частково це так, але в нас також є свої наукові зірки, в яких потрібно інвестувати час і кошти, для того, щоб їхнє ім'я стало відомішим. Тому я дуже хочу, щоби українську авторку теж придбали десь в європейській країні, тому що це книжка про європейське середньовіччя, якби це трапилося, то я б вважала, що супер. Тому що це інша тема, це книжка не про війну, не про нашу історію, це коли наш автор досліджував культуру, і вона досліджувала з першоджерел, культуру інших європейських країн і мені здається це дуже-дуже круто.
Знайти видавництво за кордоном, перекласти книгу іншими мовами, продати ліцензію чи права - усі ці угоди започатковуються на таких майданчиках. І на українському стенді вже є перші домовленості.
Ольга Муха, менеджерка міжнародної організації "Пен-клуб":
Минулого року інтерес був такий більше емпатичний. По-перше, люди вивчали де ця Україна, шо відбувається і люди приходили на стенд радше щоби нас обійняти. Цього року є більше такого бізнес інтересу і це прекрасно, це те, чого ми хочемо.
І це важливо зараз, кажуть укладники українського стенду. Коли росіяни продовжують просувати наратив братського народу та спільної культури, і продовжують вкладати шалені гроші в пропаганду. Щоправда, на самому ярмарку не зареєстровано жодного російського автора чи видавця.
Олена Одинока, замдиректорки Українського інституту книги:
Ми через свої книги хочемо говорити до світу, ми робимо все, щоби промотувати Україну, українську літературу, щоби її перекладали іноземними мовами і щоби про нас читали з наших книжок.
Бо книжковий ярмарок - це не лише стенди та угоди, це ще й дискусійний майданчик. Тут відбудуться зустрічі, присвячені ролі книг у боротьбі з дезінформацією, письменництву на лінії фронту, та реакції українських авторів на російське вторгнення.
Даніель Горман, артпродюсер:
Так, це може видаватися дивним, що ми зараз тут, у Лондоні, на цьому ярмарку, де обговорюють багато інших речей, але той факт, що Україна тут присутня, і що література в країні жива, вона продовжується, незважаючи на конфлікт - надзвичайно надихає.