Тюльпанова алея пам'яті Героя України Романа Жука розквітла у закарпатському містечку Мукачеве [ Редагувати ]

Тюльпанова алея пам'яті Героя України Романа Жука розквітла у закарпатському містечку Мукачеве. Військовий 128 бригади загинув у боях на Запоріжжі майже рік тому. Його дружина тоді вирішила висадити улюблені квіти бійця. Так і з'явилася квітуча алея... Ірина Ковальчук продовжить.

13 тисяч тюльпанів. І лише червоні. Бо улюблені: кількість, квітка та колір. В Мукачеві розквітла алея пам'яті Романа Жука. 

Олена Жук, вдова Романа Жука:

Дуже хочемо, щоб весна у Мукачеві і в Україні була яскравою, з любов'ю і мирною! Переможною.

Місце теж обрали невипадково - біля університету, де познайомилися і закохалися Олена з Романом. 

Олена Жук, вдова Романа Жука:

Це доброта, світло і усмішки! Я щаслива жінка. Тому що мені пощастило зустріти справжнього чоловіка і мати справжнє кохання. Нехай воно не сталося, як ми мріяли - як ми казали, до стареньких зморщених бундашів. Воно допомагає мені і зараз.

Роман загинув майже рік тому. Але і досі рідним болить! Особливо сумують діти - два сини семирічний Устим та 11-літній Серафим. 

Устим і Серафим Жуки, сини Романа Жука:

Крутим, веселим, ми тут на великах катались, любили ходити в гори, багато подорожувати, їздили разом на екопікнік, мені дуже подобається ініціатива. Наш тато мріяв, щоб його діти і внуки гуляли по чистому березі Вільшанського водосховища і не тільки і я, сподіваюся. Ми зробимо це!

Роман був фото- і відеографом. Робили з родиною крафтове варення. Та найбільше йому боліла чистота довкілля. Саме екології чоловік присвячував багато часу. Навіть започаткували з дружиною екопроєкти "Ліс" та "Порятунок Вільшанського водосховища".

Олександр Лендєл, друг Романа Жука:

Людиною надзвичайно патріотичною, людиною, яка вболівала за країну, за рідний край, як кажуть на Закарпатті: "Калап долів"! То значить, що велика повага, респект за таку величезну роботу та ініціативу!

Тож, коли після загибелі бійця його вдова звернулася із ініціативою висади алею тюльпанів - відгукнулися всі, хто знав Романа. 

Олександр Шершун, колега Романа Жука:

Від початку до кінця було все прораховано, продумано, пророблено. Дуже професійна людина! Тому і не дивно, що 24 числа він обрав цей шлях!

Шлях 36-річного військового легендарної закарпатської 128 бригади Романа Жука обірвався торік у травні. Посмертно йому присвоєно почесний нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ "За взірцевість у військовій службі" ІІІ ступеню. 

Едгар Токар, голова Мукачівської районної військової адміністрації:

Віддав саме цінне, що в нього є заради діток, заради усіх дітей, що можуть ходити в школу, ми - на роботу. Низький уклін! Він герой, заслуговує вічної пам'яті.

Олена Жук, вдова Романа Жука:

Насправді наш тато не хотів, щоб його називали героєм! Найбільше чого хочуть ті, хто віддали життя за Україну - щоб ми з вами продовжували будувати її гідне майбутнє!

Ідеї та ініціативи Романа Жука і досі живуть. І тим допомагають родині рухатися далі - піднімати Україну, адже саме за це він і поклав життя!