Російські військові перерили село Буханівку, на Миколаївщині, облаштовуючи там свої окопи: подробиці [ Редагувати ]
Російські військові перерили село Буханівку на Миколаївщині, облаштовуючи там свої окопи та бліндажі. Прикриваючись будинками та цивільними об'єктами, окупанти ховали там танки, БТРи. Туди ж звозили боєприпаси та паливо.
Складське приміщення на околиці Бурханівки - нині без даху та стін. За мирної України тут місцевий фермер зберігав зерно.
Анатолій Мікуляк - житель села Бурханівка:
Зерно горить майже… більше, чим півроку горить зерно.
А коли рашисти окупували село, то у складі розташували свою техніку й паливо.
Анатолій Мікуляк, житель села Бурханівка:
Це тягач рашистський. Він тоді стояв в складі і наші попали не знаю чим. Загорілося. Горіло довго. Два рашиста було в ньому, розказали місцеві, що ходили сюда. Говорять, два рашиста згоріло живцем внутрі, а два встигло втікти.
Анатолій показує залишки російської техніки. Згадує, як одного дня точковим ударом наші Збройні сили знищили весь склад паливно-мастильних матеріалів ворога.
Анатолій Мікуляк - житель села Бурханівка:
Тут вони заправлялися. Була нафта, ну солярка там, чи що, чи бензин. Палало дуже добре.
Бурханівку росіяни обрали місцем розташування для своїх підрозділів.
Наталя Сінченко, кореспондентка:
На околиці села Бурханівки рашисти облаштували справжню військову базу з безліччю бліндажів, копанірів та місцем для зберігання БК.
Місцевим рашисти не довіряли, трималися подалі від людських хат. І оселилися на території приватного фермерського господарства.
Жанна Білоконь, староста Калинівського старостинського округу:
Отут знаходилось близько 200 чоловік російської армії, ну це зі слів наших місцех. Командування їх знаходилось ось в тих складах, а тут вони спорудили собі укріплення.
Нарили загарбники сотні метрів окопів.
Жанна Білоконь, староста Калинівського старостинського Округу:
Вони так сильно боялися точених ударів, що ховалися у цих бліндажах, які спорудили. І Ви подивіться, тут і плити, тут і дерева вони пиляли, сюда все стягували, робили укріплення, ну, як ми розуміємо, вони дуже боялися наших.
Російські війська регулярно пиячили і за звичаєм…. крали з будинків селян побутову техніку.
Жанна Білоконь, староста Калинівського старостинського Округу:
Ми там вдалі бачимо дві пральні машинки, ви осьо бачите бак з-під води. Осе все майно, яке находиться тут, це все майно наших жителів Бурханівки села, Калинівки. Є доказом, що вони стаскували, мародерили і стаскували все, укріпляли все. Робили собі уют, так можна сказати.
Спочатку московити грабували бурханівців, а потім роздавали харчі, щоб показати "доброзичливе" ставлення до місцевого населення по-російські.
Анатолій Мікуляк, житель села Бурханівка:
Гуманітарку роздавали, місцеві були колаборанти, які йшли з ними на співпрацю і возили по селі. Можна сказать, принуждали взяти гуманітарну. А якщо не брали, то… чєго не берете? - Отакі задавали питання.
Про те, що путінська армія - це злочинні угруповання, свідчили рейдерські нальоти інших підрозділів, які "квартирували" в сусідньому селі. Одного разу тут, у Бурханівці ростовські солдати розстріляли кадирівців.
Анатолій Мікуляк, житель села Бурханівка:
Новопетровські рашисти приїхали, це кадировці. Приїхали грабити будинок один, там жіночка проживала і вона побігла до наших рашистів, тут ростовські стояли, покликала їх. Приїхали на бтр, на "тигрі" і їх взяли в оточення, розстріляли крупнокаліберним кулеметом.
Конфлікти поміж підрозділами загарбників траплялися часто.
Анатолій Мікуляк - житель села Бурханівка:
Оце такі конфлікти були між ними, в Куйбішевкі були теж ці Новопетровські, там теж у них був конфлікт з цими, що тут стояли рашистами.
Селяни не почувалися у безпеці, тож хто міг, виїхав. А повертатися не поспішають. Нині Бурханівка не виглядає пусткою завдяки правоохоронцям - вони обстежують місця дислокацій рашистів, виявляють боєприпаси, знаходять документацію ворога та інші докази вчинення ними воєнних злочинів.