У німецькому Райне українка організувала волонтерський центр: як допомагають [ Редагувати ]

Бути корисним для України можна й за кордоном. Це доводять наші люди, які тимчасово виїхали з країни. У німецькому Райне українка організувала волонтерський центр. Тут збирають гуманітарну допомогу, яку відправляють у гарячі точки нашої країни. Велику підтримку надають німці. За останній рік вони більше дізналися про російське вторгнення та захист українців.
Валентина і за сотні кілометрів від рідної домівки не змогла всидіти без справи. Жінка допомагає сортувати одяг, який збирають німці для допомоги українцям.
Хочеться хоч трошечки допомогти людям, які зараз у дуже скрутному становищі.
До Німеччини жінка приїхала торік, з оточеного Чернігова. Вона і досі із жахом згадує пережите. Евакуювалися, коли вже було несила триматися під ворожими обстрілами.
Валентина, волонтерка:
Бомбили нас с 24 и далее. Мы просидели в погребе очень много дней. Мы не знали ни чисел, ни даты. И когда мы выезжали - мы не знали какого числа мы выезжаем. Забрали две собаки, сели. Мы ничего с собой не брали. Мы просто ехали.
За кілька днів жінка опинилася в німецькому Райне. Тут знайшла волонтерський центр, який зорганізувала Айгуль.
Айгуль Ешматова, волонтерка:
У мене не було великих фінансових ресурсів допомагати, але в мене був ресурс - мій блог, в мене були зв'язки, і в мене є навик керувати і щось вибудовувати. Я взяла все, що в мене було, щоб щось почати робити.
Через соцмережі жінка закликала збирати речі та продукти постраждалим від російської агресії. На це прохання відгукнилося багато людей.
Айгуль Ешматова, волонтерка:
Німці.. в них дуже сильно працює "сарафанне радіо". Коли люди приходять, приносять допомогу. Найголовніше, що вони бачать куди ця допомога йде. Тому що волонтери, які в Україні знаходяться, роблять гарні фотозвіти. За рахунок цієї прозорості виникає довіра. І ці люди розповідають своїм сусідам, знайомим і це така… це таке "сарафанне радіо", яке працює просто неймовірно, і люди нам несуть, несуть, несуть…
Так жінка познайомилася з місцевою журналісткою Країн Кухлінг. Вона знайшла житло для понад ста українських сімей. Про них вона розповідає на сторінках місцевого видання.
Країн Кухлінг, волонтерка:
Розселити перші півсотні було легко, тому що були сім'ї, які погодилися приймати біженців. Далі стало тяжче, бо закінчилися місця. Зараз дуже важко, бо вже немає куди селити.
Гроші на машину та пальне для відправки гуманітарки до України допомагає знаходити Габі.
Габі Хартунг-Еллінг, волонтерка:
Я за цей час познайомилася з багатьма українцями. Вони дуже добрі, підтримують один одного. Вони усі патріоти. Вони тут намагаються допомагати людям, які там залишились. Ми підтримуємо їх. Ця взаємодопомога посилює підтримку людей в Україні.
За останній рік багато німців дізналися більше про Україну та війну, яку розв'язала росія, саме від тих, хто поїхав подалі від щоденних вибухів та вою сирен повітряної тривоги. Іна у центрі за перекладача.
Іна Юкерт, волонтерка:
У меня все больше и больше знакомств с украинцами. Что интересно, что они не от меня помощи ждут, от здесь живущих, помогающих им устроится в этой жизни, то есть они сами предлагают помощь нам, хотя, в принципе, нам помощь не нужна. Но они всегда спрашивают где нам помочь.
Завдяки потужній підтримці німців та біженців склад, де збирають допомогу, майже ніколи не буває порожнім. Зараз тут вже завантажують чергову машину, яка невдовзі вирушить в Україну.
Трохи нашого робочого процесу. Зараз ми відвантажуємо корми для тварин. Вони поїдуть в притулок, який знаходиться в Дніпрі.
Тим часом за тисячу кілометрів, у Запоріжжі, розвантажують допомогу зібрану в Німеччині.
Памперси та дитячий одяг - буде роздано для переселенців та ВПО, які зараз у Запоріжжжі. І основне - це ліки по списку, які я лічно відвожу нашим бійцям, захисникам в стабілізаційну бригаду у Бахмутському напрямку.
Вже наступного дня Ярослав їде до госпіталя у Костянтинівці. Тут рятують життя нашим пораненим захисникам.
Привезли до госпіталя в Костянтинівки каталки, ходунки, куча медикаментів, всього-всього, що ми збирали. Дякую всім, хто передавав. Слава Україні!
Кілька коробок з перев'язувальним матеріалом та турнікетами волонтери передали безпосередньо до однієї з бригад, що нині б'ється на Бахмутуському напрямку.
Друже, розкажи що там в нас зараз происходит. - Каждый день идут тяжелые бои, но наши ребята держат оборону. Вчера наши ребята пошли на штурм, взяли три вражеские позиции. Сепары в бегах, давали на тапки, 5 отказников у них было, отказываются с нами воевать, не вывозят. С нами Бог, с нами Украина, мы на своей земле…