В Україні вшановують жертв геноциду кримсько-татарського народу: історія родини, якій довелося тричі покидати рідний дім [ Редагувати ]

В Україні вшановують жертв геноциду кримсько-татарського народу. В 1944 радянська влада звинуватила весь кримськотатарський народ у масовій співпраці з нацистською Німеччиною.

І в травні НКВС почав виганяти людей із домівок. На збори давали 15 хвилин, з речей - дозволяли забрати тільки найнеобхідніше. Загалом, з півострова виселили більше 200 тисяч татар. Майже половина депортованих загинула від голоду, виснаження і хвороб. Цей злочин був одним зі способів Кремля "русифікувати" Кримський півострів.

Кримсько-татарскій родині, про яку наш наступний матеріал, довелося тричі полишати рідний дім. Черговим прихистком стала Львівщина. Далі - Ніна Коломієць.

Помолитися до цієї мечеті у Львові Леране Хайбулаєва приходить уже понад рік. Це місце - найбільше сьогодні нагадує їй про рідний Крим. Для Леране Львів - уже третє місто, де треба починати все спочатку. Після депортації з півострова у 44-му батьки переїхали до Узбекистану. Там, у вигнанні, і народилася Леране. Та рідним домом вона називає Крим, куди переїхала у 8 років. 

Леране Хайбулаєва, переселенка з Криму:

Повернення моєї родини сталося в 1988 році, я свій день народження якраз на літаку на борту літака. 8-й деньнародження відмічала. 

Леране з ріднею жила у селищі неподалік Джанкоя. Згадує персики з батьківського саду і город, залитий кримським сонцем. 

2014-ий - як грім серед ясного неба. Кримчани знову змушені боротися за рідну землю! І знову проти московського окупанта. 

Леране Хайбулаєва, переселенка з Криму:

Була надія, що то все закінчиться. Як може бути в центрі Європи такому близькому сусідстві таке статися. Коли почалися активні бойові дії на сході України, я долучилася до волонтерства. 

Активістів у Криму стали переслідувати. Залишатися вдома стало небезпечно. У 2016-ому Леране з сином знайшли прихисток на Київщині, в місті Ірпінь. Там - жінка, як сама каже, стала облаштовувати свій маленький Крим - відкрила кав'ярню з традиційними кримськими стравами.

Леране Хайбулаєва, переселенка з Криму:

У мене навіть ці столи були у кафе, який кожен стіл мав свою назву кожного столу. Для кожного столу було фотографія чи картини на цьому місці. Був стіл Бахчисарай, був стіл Судак. Коли приходили мої друзі поїсти, скуштувати кримськотатарську кухню, то вони замовляли, казали "Ми сідаємо в Судаку, ми сідаємо в Ялті".

Спокійне життя бодай у цьому "маленькому Криму" - знову зруйнували росіяни. На початку повномасштабного вторгнення передмістя Києва перетворилося на пекло. Леране - знову змушена була покинути все й шукати порятунку - вже на заході України.

Леране Хайбулаєва, переселенка з Криму:

Дідусі і бабусі жили в землянках, а я в бетоні. Вони влаштовували своє життя. Їм допомагали згодом узбеки, так само, як у мене це відбулося, мені допомагали українці. 

Анексія Криму та війна змусили покинути рідний дім тисячі кримських татар. Чимало з них виїхали за кордон. Леране впевнена: росія вкотре намагається знищити її народ, її націю. 

Леране Хайбулаєва, переселенка з Криму:

Взагалі жахливо для нашого народу маленького, коли йде така шалена міграція і вони повернутьс,я чи всі вони повернуться і коли то буде, це невідомо і це катастрофічно. Наслідки можуть бути жахливі і для мови, і для культури, і для традицій для збереження взагалі нації кримських татар. 

Крим для кримських татар - це більше, ніж просто земля, звідки їх вигнали. Це їхній дім. Який в них відібрали. Але куди вони неодмінно повернуться. У переселенців із півострова в цьому немає сумнівів. 

Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу:

У кримських татар є мрія бути рівними на своїй землі - це дуже важливо, не просто бути у себе на своїй землі, а бути рівними з тими, хто живе з тобою на твоїй землі. Крим очікує на звільнення. І ми, зрозуміло, покладаємо наші надії на ЗСУ, на державу.

А українські посадовці вже опрацьовують План збереження корінного народу Криму і повернення його на історичну землю. 

Таміла Ташева, постійна представниця Президента України в АР Крим:

Перше регулювання ми зробили в 2021 році, коли прийняли закон про корінні народи, визнали кримських татар корінним народом. Звісно, всі політики на півострові мають розбудовуватися, враховуючи думку корінних народів, кримських татар, які є найбільш суб'єктними.

Ірина Верещук, віцепрем'єр-міністр - міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України:

Ми маємо зробити все, щоб у третьому кварталі цього року була прийнята нова стратегія деокупації і реінтеграції.Стратегія має включати план стабілізаційних і реінтеграційних кроків, які після в тому числі мілітарної деокупації має зробити держава. Нам дуже важливо, щоб питання люстрації, амністії і колабораціонізму були чітко розмежовані. Це теж має включати стратегія. І уже на її базі мають формуватися законодавчі ініціативи.

Допоки Збройні сили України готуються звільняти Крим, а посадовці складають план відбудови, Леране мріє - як повернеться додому, допомагатиме розвивати рідний півострів. 

Леране Хайбулаєва, переселенка з Криму:

Хочеться робити, відкрити до розкриття потенціалу туристичного Криму, бо він унікальний і медичний туризм, і сільський туризм, і зелений туризм, етно туризм в нас таке багаття.

Для когось Крим - це море і гори, курорти і смачна їжа. Для кримських татар Крим - це шматок серця, який росіяни знову відірвали. І ця рана болить от уже 9 років. Але її можна загоїти, звільнивши півострів від окупантів та зробивши так, аби трагедія, яка відбувається вже вдруге за останнє століття, не повторювалася більше ніколи.