У Цюриху презентували фотовиставку "Vögel" [ Редагувати ]

У Цюриху презентували фотовиставку під символічною назвою "Vögel". З німецької це слово перекладається як птахи. Фотохудожниця, яка переїхала з України до Швейцарії, зафотографувала людей, які змушені були тікати до Конфедерації через російську агресію.
Своїх героїнь Лана Гфеллер обирала за покликом серця. Але спонукали мисткиню до праці дві історії. Подробиці у сюжеті Світлани Прокопчук.
Світлана Прокопчук, кореспондентка:
На фото лише жінки та діти. Їхні історії різні, але об'єднує українських біженок спільна трагедія - нашестя російських окупантів на українські землі. Вони вимушені були бігти, але не зламалися. Бо попереду Перемога України!
На свою світлину Тетяна із Сум дивиться зі сльозами на очах. Тут вона з донькою на одному з мітингів ще рік тому. Жінка не бачила, як її фотографували. Вона заспокоювала доньку Єву, яка сумувала за татом.
Єва Молодика, донька Тетяни:
Татку, привіт, я тебе люблю, скучаю.
Тетяна Молодика, учасниця фотопроєкту:
- Що тоді говорила вам ваша доця? - Що хоче до тата. Так, ці слова вона казала.
Світлина Тетяни з донькою та знімок двох жінок, які щойно вибралися з російського полону, і стали початком фотопроєкту. До того успішна фотохудожниця не могла взяти фотоапарат до рук.
Лана Гфеллер, фотохудожниця:
Я не могла здержувати свої емоції. Мені хотілося просто плакати, я ховалась за своїм фотоапаратом.
Лана розповідає: щоразу на зйомку брала із собою маму, яка змушена була виїхати з прикордонної Охтирки. Її світлини теж є на виставці.
Лана Гфеллер, фотохудожниця:
Мама погодилась, як мама. Вона завжди була присутня на всіх зйомках, які я знімала, тому що вона вже у лютому переїхала до нас з тих же обставин. І вона була завжди поруч.
Фотовиставку назвали "Vögel" - птахи, каже організаторка Поліна Андермат. Адже українські переселенці, як пернаті, яких викинули з гнізда. У фотовиставці стільки українського болю, втім, її існування мало не опинилося під загрозою.
Поліна Андермат, голова української Асоціації у Швейцарії "Автентика":
Маючи вже локацію, погоджену у фотогалереї у швейцарському місті Цюриху, ми в останній момент взнали, що співорганізаторами даної фотовиставки буде виступати російський фонд. І звичайно, підіймаючи тему українського болю, української біди - для нас це було неможливо. Ми мусили екстренно шукати нове приміщення.
Загалом на виставці 33 картини. Жінки на світлинах з різних регіонів України. Хтось втратив близьких, хтось - домівку.
Це була своєрідна навіть фототерапія.
Лілія Горобчук, учасниця фотопроєкту:
Напевно, співчуття сльози. Тому що далі невідомість, позаду покинуте життя, мирне, налагоджене життя.
Фотовиставка Лани Гфеллер покликана нагадати світові - насильство не може бути нормою повсякденного життя.