Відбудова України: інтерв'ю президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн [ Редагувати ]
Ми захоплюємося сміливістю та мужністю України.
Чотириста вісімдесят четвертий день триває повномасштабне вторгнення росії в Україну. Тисячі загиблих цивільних, мільйони біженців і ще кілька мільйонів тих, кого війна залишила без житла. Зруйновані цілі міста, а кількість пошкоджених критично важливих об'єктів налічує сотні тисяч.
Що накоїв "руський мир" гарно демонструє наступна статистика
За час війни в Україні пошкоджено майже 20 тисяч багатоповерхівок і понад 145 тисяч приватних садиб. До ліквідованих ворогом "центрів ухвалення рішень" потрапили також більш ніж тисячу дитячих садків, близько 1800 шкіл і понад 1300 медзакладів. В руїнах також 1224 промислових підприємства.
Суму збитків підрахував Світовий банк. За даними фінансистів, вона сягає 290 мільярдів доларів. Втім, ця цифра ще не охоплює руйнування на тимчасово окупованих територіях. А відтак була би значно більшою.
Як і за який кошт відновлювати країну - вирішували цими днями в Лондоні провідні західні та українські політики, а також впливові фінансисти. Загалом, на Міжнародну конференцію з відбудови України приїхали представники з понад 60 країн. Серед учасників - зокрема, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та держсекретар США Ентоні Блінкен.
Які були дискусії, що за заяви звучали і чи вагомі "кейси" повезли додому, в Київ, наші посадовці - знає Світлана Чернецька.
Британський прем'єр Ріші Сунак, міністри закордонних справ Франції, Німеччини, держсекретар США та ще десятки топчиновників, бізнес-лідерів і представників найбільших фінансових установ світу. Це найбільша конференція, яку цьогоріч приймають у Лондоні. І вона цілком і повністю присвячена Україні. Акцент - як заохотити приватний бізнес інвестувати в Україну. Адже через війну західні компанії не хочуть ризикувати.
Ріші Сунак, прем'єр-міністр Великої Британії:
Немає кращого місця для оголошення про запуск нового проєкту Лондонської конференції з страхування воєнних ризиків. Це великий крок вперед, щоби допомогти страхувальникам підтримувати інвестиції в Україну, який забере одну із найбільших перешкод і дасть інвесторам впевненість, яку вони потребують для роботи. Всім, що ми робимо тут чином ми хочемо донести, що наша підтримка на полі бою та поза ним не припиниться, і що неймовірний український дух переможе.
До ініціативи з відновлення України вже долучилися 400 бізнесів з 38 країн світу. Київська делегація підготувала проєкти та програми, в яких чекає приватних інвестицій. Це насамперед відбудова енергетичних об'єктів, інфраструктури та житла. Наші міністри переконували підприємців, що завдяки реформам, працювати в Україні стане не лише простіше, але й безпечніше.
Олександр Кубраков, міністр інфраструктури України:
Найголовніший виклик, який зараз є це час, це найголовніший виклик, тому що війна продовжується, життя теж продовжується, ми хочемо повернути життя на деокупованих територіях, взагалі повернути економічну активність, тому нам треба працювати зараз. Я думаю, що у нас була дуже відверта розмова протягом першої, другої, третьої панелі сьогодні з нашими іноземними партнерами, ми пояснили, які в нас зараз пріоритети й виклики, наприклад такі речі як підрив Каховської дамби, ми повинні відповідати на ці виклики протягом днів-тижнів, але точно не місяців і років.
І Київ зібрав доволі потужний фінансовий пакет допомоги. Точну суму ще рахують, але додаткові мільйони доларів на термінові запити виділяє Франція, Німеччина, Велика Британія та США. Світовий банк надає майже 2 мільярди на зарплати та пенсії. Ну і наймасштабніший проєкт фінансової підтримки оголосив Євросоюз. Це 50 мільярдів євро на наступні 4 роки.
Урсула фон дер Ляєн, президентка Європейської комісії:
Ми хочемо відповідати українським реформам європейськими інвестиціями. Кожен крок, який Україна робить назустріч нам - Європейський Союз має робити крок назустріч Україні. Європейська комісія запропонувала створити новий об'єкт для України в рамках європейського бюджету, який забезпечить постійну фінансову підтримку до 2027-го року.
Ці гроші перекриють дефіцит бюджету і нададуть передбачуваності. Адже будуть надходити стабільно. А ще Єврокомісія обіцяє вже цього літа запропонувати механізм вилучення російських грошей. Мова йде про 500 млрд доларів, які заморожені на закордонних рахунках Москви. І вони повністю перекривають збитки України від війни, які нарахували до підриву Каховської греблі.
Про те, чи побачить Україна російські гроші до кінця цього року, яких ще реформ від нас чекає Євросоюз та який прогрес Києва на шляху до ЄС я розпитала президентку Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн в ексклюзивному інтерв'ю.
Світлана Чернецька, журналістка:
Пані президентко, дякую за ваш час. Почнімо з того, чому для вас було важливо бути присутньою на цій конференції у Лондоні, і чим вона відрізняється від багатьох інших подій, які зосереджуються на українських питаннях.
Урсула фон дер Ляєн, президентка Європейської комісії:
Це дуже важлива конференція з реконструкції України, бо вона залучає приватний сектор. Дуже багато великих компаній тут, щоби підтримати Україну. А для Європейської комісії це дуже важливо, бо ми оголосили, що в наступні роки до 2027-го ми пропонуємо країнам-членам ЄС скинутися і назбирати 50 мільярдів євро для України
Світлана Чернецька, журналістка:
Щодо цього фінансового пакета, який ви оголосили чим він відрізняється від попередніх і як буде виконуватися. Коли Україна може очікувати перший транш?
Урсула фон дер Ляєн, президентка Європейської комісії:
Ми вже надали 18 мільярдів на цей 2023 рік. І ми побачили, що ці гроші сильно допомогли Україні, бо забезпечили передбачуваність - постійну підтримку бюджету. І це також стало стимулом для інших донорів. А ці 50 мільярдів будуть на додачу до цих 18 і на наступні роки до 2027-го. І це пряма підтримка бюджету, яка є необхідною для забезпечення роботи країни й також на необхідні ремонти. Але оскільки ми не знаємо, як буде розгортатися війна, як змінюватиметься ситуація на місцях, ми надаємо гнучкість цим грошам, щоби вони йшли куди необхідно в цей момент, на реконструкцію зокрема.
Світлана Чернецька, журналістка:
Отже, є різниця як ви збираєте гроші - частина йде просто з європейського бюджету, частина з інвестицій, розкажіть детальніше про це.
Урсула фон дер Ляєн, президентка Європейської комісії:
Так, частина - це гранти, якщо точніше, третина це допомога з бюджету ЄС, дві третини це позики, які ми вже й раніше надавали. Звичайно, ми також покрили відсоткові ставки. А потім ми плануємо використовувати заморожені активи росії. Щодо цього - ми підготуємо легальні пропозиції ще до літньої відпустки.
Світлана Чернецька, журналістка:
То невже нарешті ми побачимо усі ці російські гроші, які висять замороженими вже понад рік, їх вилучать і віддадуть Україні?
Урсула фон дер Ляєн, президентка Європейської комісії:
Ми вважаємо, що мусимо це зробити, бо злочинець мусить бути притягнутий до відповідальності. Це зовсім не проста робота, тому ми ще над цим працюємо. І потім справа за політичною ареною - обговорити пропозиції та погодити їх.
Світлана Чернецька, журналістка:
Отже, ми говоримо про російські державні активи, які заморожені по світові чи лише про кошти олігархів?
Урсула фон дер Ляєн, президентка Європейської комісії:
Так, і ті, і ті. Усі заморожені активи, але нам ще потрібно вияснити усі подробиці.
Світлана Чернецька, журналістка:
А як щодо звітності. Як ви будете контролювати витрачання цих грошей чи є вже механізми, які працюють.
Урсула фон дер Ляєн, президентка Європейської комісії:
Так, у січні ми побудували донорську платформу, де всі донори координують свої інвестиції, і вона поєднана з реформами. Добрі новини, що оскільки триває процес прийняття України до Євросоюзу, то реформи вже проводяться, і вони прекрасно відповідають цим цілям. Зокрема, виправлення судової системи, антикорупція, свобода преси, це лише кілька для прикладу. Реформи необхідні для довіри та впевненості інвесторів, бо інвестиції необхідні - для ремонтів та відбудови.
Світлана Чернецька, журналістка:
Так, ви сказали у своєму виступі, що Україна стане членом ЄС, але ми бачимо, що Київ поки що виконав лише 2 із 7 умов вступу. Отже, які найнеобхідніші кроки, які має зробити Україна, які пришвидшать вступ до ЄС?
Урсула фон дер Ляєн, президентка Європейської комісії:
Із семи умов Україна вже закінчила виконання двох. Це дуже добре. А щодо інших 5 умов, то там прогрес теж дуже гарний. Отже, Україна важко працює, і я вірю, що якщо така швидкість залишиться, то всі умови будуть виконані до жовтня, коли ми видамо важливий письмовий звіт.
Світлана Чернецька, журналістка:
Що мусить бути зроблено в плані реформ? Чи може ми вимагаємо надто багато, адже все-таки країна перебуває у стані війни?
Урсула фон дер Ляєн, президентка Європейської комісії:
Це те, що найбільше вражає, що попри війну Україна продовжує реформи з великою рішучістю та стійкістю. А швидкість приєднання залежить від самої країни, Україна хоче бути швидкою і показує, що вона дійсно цього заслуговує, бо показує результат.
Світлана Чернецька, журналістка:
Поговорімо про 11 пакет санкцій. Ми знаємо, що ще залишається кілька питань, які досі не узгоджені. Які найважчі питання?
Урсула фон дер Ляєн, президентка Європейської комісії:
11 пакет санкцій вже майже готовий. Є ще певні технічні питання, які потрібно вирішити. Але я впевнена, що його завершення - це питання кількох днів.
Світлана Чернецька, журналістка:
І на закінчення цього інтерв'ю, що ви можете сказати тим, хто вважає, що зрештою Заходу набридне війна в Україні, і вся допомога, і вся єдність закінчиться.
Урсула фон дер Ляєн, президентка Європейської комісії:
Ми захоплюємося сміливістю та мужністю України. Це нас надихає. І Україна може покладатися на нас, на те, що ми будемо підтримувати її стільки, скільки це буде необхідно.
Світлана Чернецька, журналістка:
Дякую за інтерв'ю пані президентко.
