Чи будуть війська НАТО в Україні й чого чекати від саміту Альянсу: прогноз Олександра Віндмана [ Редагувати ]
Наскільки реально, що Альянс чи європейці таки відправлять свої війська в Україну? І чого чекати від Вашингтонського саміту НАТО, до якого залишається фактично три місяці?
Ці теми наш спецкор Дмитро Анопченко обговорив з Олександром Віндманом. Офіцером і відставним топчиновником, що мав найвищий доступ до інформації, адже очолював основний напрям роботи Радбезу США. Його бачення, прогнози й пояснення - просто зараз у сюжеті.
Саміт НАТО Вашингтон прийматиме 9-го липня. Здавалося б, прогнозувати щось зарано, ще стільки всього зміниться… Та, зважаючи на масштаб події, часу зовсім небагато! Адже до моменту, поки перші особи країн Альянсу прилетять в американську столицю, мають пройти закриті технічні консультації. Рішення в НАТО мусять бути одностайними, тому до останнього узгоджуватимуть спільну позицію щодо України. Чи можливо дати те, чого Київ не отримав у Вільнюсі? Яким буде "вашингтонський план" і які можливі гарантії?
Олександр Віндман, директор з питань Європи Радбезу США (2018-2020):
Україна потребує чітких гарантій безпеки. Києву потрібні певні механізми, щоб росія більше не спробувала напасти. Я - прихильник вступу України в НАТО. Це має відбутися якомога швидше! Я хотів би, щоб Україна приєдналася до Альянсу вже на Вашингтонському саміті, цього літа. Але не думаю, що це станеться. Адміністрація Байдена не готова цього робити… Хоча я максимально за це адвокатую, бо щойно Україна вступить в НАТО, вона - у безпеці. росія припиняє дивитися на країну, як на трофей, бо не хоче протистояння з НАТО.
Чому (і не тільки щодо НАТО, а і з багатьох інших принципових питань) американська адміністрація часто дуже тягне з ухваленням рішень, я обговорюю з Олександром Віндманом. Бойовий офіцер, людина із блискучими аналітичними здібностями… Він був директором з питань Європи Ради національної безпеки США і досі зберігає тісні контакти із колегами у владних структурах. Після вимушеної відставки Віндман увійшов до борда "Renew democracy initiative" - некомерційної організації, яка по всьому світу захищає ліберальні демократичні цінності й бореться проти диктаторів. Чому так часто Білий дім є нерішучим - він бачив із середини, і навіть наукову працю про це написав.
Олександр Віндман, директор з питань Європи Радбезу США (2018-2020):
Моя докторська дисертація в університеті Джона Хопкінса була на цю тему. І що я зрозумів - нашими політиками керує страх перед невідомим. Перед розвалом Радянського Союзу у Вашингтоні теж існували побоювання: може, краще б СРСР не розпадався, щоб не втратити контроль над ядерною зброєю? Той самий страх керує нинішньою адміністрацією; хоча, здавалося б, це така довга історія - протягом 30 років. І є два чинники. Це сподівання, що з росією все ж таки можна співпрацювати, повернути її обличчям до Заходу. А також побоювання революції у росії. І всі дискусії - вони про ці страхи. І це те, що мене дуже засмучує. Бо я бачив, як ця війна наближається. І застерігав їх!
Це не перебільшення. За кілька місяців до початку повномасштабного вторгнення Віндман написав статтю для Foreign Affairs, у якій йшлося про те, що росія атакуватиме, що це буде напад з кількох напрямків, що лише Донбасом путін не задовольниться… Тоді його не почули - дискутували більше щодо ризиків загострення. Схожі страхи є і зараз - щодо членства України в НАТО. А що, як доведеться застосовувати п'яту статтю?
Олександр Віндман, директор з питань Європи Радбезу США (2018-2020):
І зараз унікальна ситуація, коли триває перша велика війна в Європі з моменту створення НАТО. І якщо зараз лунають пропозиції поширити дію п'ятої статті на ту територію, яку Україна контролює, забезпечити надійним ППО, надати авіацію, яка захищала б від атак росії по українській критичній інфраструктурі крилатими ракетами…
То українські збройні сили зараз мають зосередитися на звільненні територій! Україна могла б проводити успішні наступальні операції, звільняти свою землю і тим тиснути на росію. Але є багато людей, які вважають такий план надто небезпечним. Ті самі люди, які говорили про "загрозу ескалації", а з моєї точки зору… Я від початку вважав, що ці погрози - міраж; вони не мають зупиняти ту підтримку, яку Україна отримує від Заходу.
Віндман не бачить альтернативи військовій і фінансовій підтримці України Америкою і тому великому пакету, який зараз розглядається. Так, європейці поки що "страхують", але, каже, без США вони самі не "потягнуть".
Олександр Віндман, директор з питань Європи Радбезу США (2018-2020):
Вважаю, що підтримка США є незамінною. Немає жодної держави чи групи держав, які могли б закрити "діру", що виникла б через відсутність допомоги США. Так, європейці активізуються, щоб спробувати робити більше, але це не заповнює відсутність США. І цей період потрібно пройти.
"Вікно можливостей" є дуже вузьким. Починаючи із жовтня минулого року здавалося - немає жодних шансів, що відбудеться голосування щодо допомоги Україні. Але зараз, коли і сенат проголосував за законопроєкт, і сталося вбивство Навального… І слова Трампа, що він "запрошує росію атакувати НАТО"… І все це створює потужний тиск.
І я думаю, що ми зараз у ситуації, коли конгресмени-республіканці виступають проти свого керівництва; голосуватимуть проти того, що вони вважають неправильним. Я вважаю, буде достатньо людей, які підтримають винесення цього пакету в зал. Наступні 2-3 тижні є нашим найкращим шансом здобути результат. Це має статися!!! Тому що, думаю, цей рік буде важким для України.
Утім, передумов для погіршення чи загострення ситуації Віндман зараз не бачить. Більше стурбований перспективою, що станеться у 2025-му, якщо після президентських виборів в Овальний кабінет знову повернеться Трамп.
Олександр Віндман, директор з питань Європи Радбезу США (2018-2020):
Я вважаю, що ризик поширення конфлікту є досить значним у сценарії, за якого Трамп стане президентом. Ризики зростають у геометричній прогресії. Чому? Бо не буде американської підтримки НАТО. Європа сама по собі - і хотіла б переконатися, що їм не доведеться зіткнутися із просуванням росії на Захід. Отже, якщо в Україні ситуація буде хиткою, то Польща і країни Балтії (а я спілкувався з деякими високопосадовцями в обох країнах), думаю, вирішили б воювати з росією на території України, а потім воювати з росією вже на своїй території. Думаю, що ризик такого загострення стає досить високим.
Тому, каже, ці вибори в Америці є настільки важливими не лише для самих Сполучених Штатів. І час цих політичних перегонів просто треба пережити. А те, що українці здатні робити - так це не зупинятися розповідати про цю війну й агітувати. Навіть не "за" чи "проти" політиків, а за Україну.
Олександр Віндман, директор з питань Європи Радбезу США (2018-2020):
Про Україну зараз дуже добре знають ті, хто живе в Америці. А ще - тут мешкає понад мільйон американських українців. І зв'язки між ними й Україною - тісні. Так, у самій Україні ви ж не можете проголосувати на наших виборах… Але є ці родинні стосунки! І треба просити своїх родичів, своїх друзів у Сполучених Штатах звернутися до Конгресу! Звернутися до етнічних українців, що живуть від Огайо до Флориди, у багатьох різних місцях. Ці штати важливі! І треба, щоб ваші глядачі сказали своїм родичам: зателефонуйте! Візьміть слухавку, подзвоніть конгресмену, скажіть йому: ви зобов'язані надати допомогу Україні!
