На Прикарпатті провели Національну освітню конференцію: що обговорювали [ Редагувати ]
Сотні тисяч українських дітей та понад дев'ятсот шкіл на тимчасово окупованих територіях. Росіяни там примусово русифікують систему навчання. Тож після звільнення територій необхідно якнайшвидше реінтегрувати українських школярів знову у свій освітній простір. Як це зробити - обговорювали педагоги, політики та експерти під час Національної освітньої конференції на Прикарпатті. Головні висновки - зібрали мої колеги.
Тетяна Куць - директорка гімназії у Бобрику на Київщині. Розповідає: під час окупації села в березні 22-го російські солдати розграбували навчальний заклад.
Тетяна Куць, директорка Бобрицької гімназії:
У нас жодного комп'ютерного класу не було, вся техніка була винесена, розграбована. Навіть елементарно гирі були винесені із закладу. Під час того, як вони відходили - був снаряд, вони цілилися в центр школи.
Налагодити освітній процес після деокупації було складно. Вчителі повиїжджали, діти - теж. Та й чимало навчальних закладів росіяни лишили у руїнах.
Тетяна Куць, директорка Бобрицької гімназії:
У нас Богданівська школа зруйнована, Плосківська школа пошкоджена, Великодимерський ліцей, Русанівська гімназія…
На Київщині рашисти понівечили будівлі, але не встигли завдати шкоди учням, змушуючи співати гімн ерефії та вивчати спотворену історію. Саме це відбувалося, наприклад, в окупованих Херсоні чи Куп'янську.
Нині на під контролем ворога залишається близько тисячі шкіл. Це сотні тисяч дітей, яким росіяни промивають мізки. Після звільнення всіх окупованих територій потрібно буде повернути учнівство в український навчальний простір. Вже розроблені спеціальні протоколи. Окремі для Донеччини Луганщини та Криму.
Сергій Бабак, голова комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій:
Після окупації 2014 пройшло 10 років. І ще один рік і не залишиться дітей, які ходили в українську школу. 02:47 ми провели закриті комітетські слухання по деокупації. Звідси з'явився і кадровий резерв вчителів, і програми, і методики, як ми будемо туди заходити, і що будемо робити першими кроками.
Ольга Будник, радниця-уповноважена Президента України з питань Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту:
Ми маємо розуміти, що нам треба буде в собі прокачати витримку і терпіння, яка дозволить нам їх українізувати. І це не відбудеться за рік, і навіть за два.
Питання освітньої політики з реінтеграції українського учнівства на деокупованих територіях - одна з головних тем дев'ятої національної освітньої конференції.
Сергій Горбачов, перший освітній омбудсмен України:
Мене зараз надзвичайно тривожить проєкт наказу Міністерства освіти про організацію навчань в новому навчальному році. Вчителі сприймають цей наказ, як повну відмову від наших дітей, які залишилися на окупованих територіях. Позакривати всі школи, які дистанційно працюють із нашими дітьми за межами контрольованої території. Чому? Грошей нема. Ми не на тому економимо.
Роман Грищук, член Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій:
Ми маємо створити мережу, яка потім туди зайде після деокупації. В Херсоні, в Запоріжжі у нас є зараз ця мережа, яка через вчителів тримає дітей, які на ТОТ знаходяться. Якщо ми зараз знищимо цю мережу, ми стріляємо собі в ногу, тому що потім треба буде робити її з нуля.
На окупованих територіях залишилося і понад шістдесят тисяч вчителів. Чи всі вони є колаборантами? Та яку відповідальність нестимуть - про такі питання в українському суспільстві зараз гаряче дискутують, кажуть експерти.
Ольга Будник, радниця-уповноважена Президента України з питань Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту:
Примирення зі своїми громадянами воно буде достатньо складним. І тут дуже важливо розуміти, що є колаборанти ідеологічні, а є вимушені. І в який спосіб їх розрізняти - тут вже спецслужби будуть розбиратися. Але заходячи на звільнені території й повертаючи людей в Україну, ми точно повинні запропонувати цим людям те, що б їм дозволило відчути безпеку, не тиск на них.
За різними підрахунками, близько мільйона українських дітей шкільного віку перебуває за кордоном. Як їх звідти повертати, держава має стратегію - запевняють політики.
Сергій Бабак, голова комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій:
Ми почали зараховувати те, що вони вивчають в інших країнах, хоча програми різні. Ми розуміємо, що іншого виходу немає. І просимо лише зберегти контакт з Україною в частині україномовного компонента.
Цьогоріч Україна почала відправляти в українські освітні центри та школи за кордоном свої підручники. Наступний крок - створення єдиного освітнього простору з країнами ЄС. Тоді не матиме значення, в якій освітній системі перебуватимуть українські школярі, їм легко буде повернутися.
