У Національному парку "Холодний Яр" тривають розкопки: що знайдено [ Редагувати ]
Археологічні розкопки тривають у Національному парку "Холодний Яр" на Черкащині. Науковці досліджують скіфські кургани навколо прадавнього городища.
Як виявили дослідники, скіфи не єдині, хто вибрав собі за домівку Холодний Яр. Більше подробиць дізнався наш кореспондент Станіслав Кухарчук.
Мальовничий і загадковий Холодний Яр приваблював до себе людей тисячами років. Він був домом для кімерійців, скіфів, прадавніх українців, козаків і навіть став місцем спочинку для сучасних героїв, які увінчані в Пантеоні. Кілька років, як Холодний Яр став Національним парком, і це дало нарешті змогу науковцям ретельно дослідити його неймовірно насичену та цікаву історію.
Станіслав Кухарчук, кореспондент:
Саме це місце для Пантеону українських героїв дирекція Національного парку обирала не навмання. Річ у тому, що саме ця територія є найбільш історично багатою у Холодному Яру. Ось, наприклад, пагорб за моєю спиною ніщо інше як оборонний вал стародавнього скіфського городища.
За даними істориків, саме тут був надпотужний вузол скіфської культури й найбільше тогочасне місто скіфів в Європі. Щоправда, масштабні археологічні дослідження тут майже не проводились. А це обов'язково потрібно зробити, упевнений директор парку. Адже Холодний Яр - це по суті колиска сучасної України.
Богдан Легоняк - директор Національного парку "Холодний Яр":
В загальному це все городище доволі цікаве - обнесене потрійними валами-ровами, навколо є багато поховань, курганів, так званих козацьких могил - це теж треба досліджувати, і потихеньку відбілювати оті плями, які поки не вивчені у Холодному Яру.
Студент - історик Олег Кірєєв обережно розчищає поховання у черговому скіфському кургані. Він приїхав на Черкащину у складі експедиції інституту археології НАН України. Вона вже добігає кінця і часу на дослідження залишилось небагато, тож працювати доводить навіть попри жахливу спеку.
Олег Кірєєв - студент Криворізького державного педагогічного університету:
Потрібно досліджувати, бо це зараз важливо… В принципі у будь-яких умовах ми намагаємось працювати… І у дві зміни, щоб зберегти нашу історію.
Робота експедиції була спрямована виключно на дослідження скіфських поховань. Але так сталось, що науковці наштовхнулись і на могильники більш пізніх культур. Цей скелет належить людині, яку поховали в кургані майже чотири тисячі років тому.
Кістяк знаходиться у скорченому так званому стані… - А чому так? - Такий звичай був в епоху бронзи.
Керівник експедиції Олександр Могилов радіє таким знахідкам. Тільки в цьому розритому кургані нашарування одразу щонайменше трьох культур, які не пов'язані між собою у часі. Тобто скіфи через тисячу років взяли в користування прадавній навіть за тими мірками могильник.
Олександр Могилов - начальник Правобережної Скіфської експедиції інституту археології НАН України:
Ті матеріали, які ми маємо з рову не залишають ніяких сумнівів, що племена скіфські здійснили на цьому місці такі свої поховальні дії… - Рейдернули? - Можна і так сказати… Або освоїли.
Цьому горщику теж понад три тисячі років - він належить до ямної культури. А поряд із ним рештки грецької амфори, якою колись користувались скіфи. Ці знахідки в історичному контексті просто безцінні, каже пан Олександр. Адже вони доводять, що Холодний Яр люди постійно заселяли з давніх-давен.
Олександр Могилов - начальник Правобережної Скіфської експедиції інституту археології НАН України:
Історія важлива тим, що історія формує майбутнє, саме тому ми маємо вивчати її в усіх деталях.
І вивчатимуть, адже історія заселення Холодного Яру досі не вивчена і на третину.
