Ворог постійно штурмує: як ЗСУ стримують наступ [ Редагувати ]
росіяни все ближче до траси Костянтинівка - Мирноград - Покровськ. Ще напруженіша ситуація з боку вже окупованого Очеретиного - там ворог намагається розширити фланги свого вклинення і постійно штурмує нашу оборону. У стримуванні ворожого наступу зараз основну роль відіграють дрони. Але їх катастрофічно бракує. Аби підтримати наших захисників, просимо вас долучитися до збору на ФПВ-коптери для 110 бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка. Реквізити: 5375 4112 0980 7531.
Ящик за ящиком екіпаж ФПВ 110 бригади розвантажується на позиціях. Роблять все швидко поки їх приховує темрява. Сапер групи Вадим майже навпомацки поспішає спорядити дрони, до світанку вже близько і напрямок роботи вкрай напружений.
Вадим - військовослужбовець 110 ОМБр ім. генерал-хорунжого Марка Безручка:
Грубо говоря, утром тулит техника. В Очеретино техники много, едет по утрам. Но в основном ми ее всю палим.
Розгорнути пункт управління задача не з легких - на позицію хлопці привозять до пів тони різноманітного обладнання. І встигнути треба до світанку, адже перший виліт з першими променями сонця.
Перша ціль - командирська "Нива". З ворожих позицій вона повертається в окуповане Очеретине. За цією машиною хлопці полюють вже давно, але вразити її так і не вдається - росіяни захистили авто потужним РЕБОм.
Через кожен нереалізований виліт Дмитро помітно нервує. Та от протидіяти ворожому РЕБу вкрай складно.
Дмитро - військовослужбовець 110 ОМБр ім. генерал-хорунжого Марка Безручка:
Хтось на нього скидав гроші, хтось старався працював - виготовляв його, а ми вшатали його в нікуди, тому що там стояв РЕБ. РЕБ у них на найвищому рівні, я думаю, що вони і америкосів на цьому обскакали - вони завжди розвивали цю тему.
Та летіти треба. Наступна ціль - російська піхота в окопах. Її треба вибивати, аби ворожі солдати не змогли наблизитись до наших окопів. Дмитру вдалося обійти РЕБ.
Виліт за вильотом - екіпаж працює майже нон-стоп. Лінія фронту палає, росіяни закидають наш передній край снарядами та бомбами і місцями пробують штурмувати.
Аби тримати ворога в тонусі, на позиції хлопці беруть із собою понад пів сотні дронів різних модифікацій. Та основна бойова конячка - це семидюймовий квадрокоптер. Його використовують найчастіше.
Станіслав Кухарчук - кореспондент:
Його вартість коливається від 15 до 18 тисяч гривень. Вони в основному волонтерського виробництва, тому, що те, що постачає держава - замало. Адже тільки за одну зміну ФПВ-екіпаж використовує до 50 таких квадрокоптерів. І от для того, щоб допомогти батальйону безпілотних систем 110 бригади, потрібно задонатити за реквізитами, які у вас зараз на екрані. Хлопцям ці машинки вкрай необхідні.
Та більше за дрони на передовій не вистачає фахових екіпажів. Дмитро і Михайло освоїли спеціальність оператора БПЛА всього кілька місяців тому - до цього хлопці служили у військовій службі правопорядку. Дмитро зараз пілот, Михайло - його штурман.
Хлопці розуміють один одного з півслова, адже вони рідні брати. Дмитро - старший, у війську з 19 року, молодший Михайло підписав контракт після деокупації Херсонщини. За те, що брат військовий, його росіяни тримали у підвалі й жорстоко били, тож питання, чи іти в ЗСУ, в хлопця не виникало.
Михайло - військовослужбовець 110 ОМБр ім. генерал-хорунжого Марка Безручка:
- Забрали мене на підвал, там трохи рукоприкладали - хотіли зв'язатись із братом, але його командування сказало не відповідати на дзвінки, на СМС. Ми зараз працюємо, мстимось потрошечки, уже техніку палимо, росіян давимо, шкоди ми їм багато наробили. - Вдвох? - Вдвох. Я за себе, а він за мене.
Техніка, піхота, вогневі засоби - найбільші втрати ворог несе саме завдяки нашим дронам. Тому і постійно полює за екіпажами. Аби не наражатись на небезпеку, виїжджати з позицій хлопцям доводиться по сірому, а вночі знову повертатись на позицію.
