Один постріл вирішує всю битву: як тренуються снайпери "Сталевого кордону" [ Редагувати ]
Аби не дати ворогу ані шансу, необхідно постійно вдосконалюватися. П'ятнадцятий мобільний прикордонний загін "Сталевий кордон" провів на передовій майже рік. Тепер підрозділ в тилу на відновленні. Там бійці часу не марнують і постійно проводять бойові злагодження і тренування. На вишкіл снайперів цього підрозділу запросили наших черкаських колег.
Ось так починаються тренування прикордонного загону "Сталевий кордон". На ділянці протяжністю триста метрів розставлені мішені на різних висотах, різного розміру та з різними ускладненнями. Завдання для снайперів завжди одне - поцілити.
Працюємо по мішенях, вище, он центральна.
Усі учасники цих занять - військовики з бойовим досвідом. Вони мовчазні, спокійні та уважно слухають завдання інструкторів. Захисники з цього підрозділу здебільшого приховують обличчя і не називають своїх імен, проте одного з них, за позивним "Котик", впізнали за піксельними вухами на шоломі.
Хлопець отримав свій позивний завдяки побратимам. Хоча, зізнається, справжніх котів не дуже любить. Що колись буде снайпером і влучатиме у цілі з відстані понад півтора кілометра - раніше й не думав. До "Сталевого кордону" потрапив після відбору.
Позивний "Котик", військовослужбовець 15-го мобільного прикордонного загону "Сталевий кордон":
Себе непогано показав на стрільбах, випала можливість працювати з гвинтівкою. На це впливає досить багато факторів: погодні умови треба знати, дистанцію, досить тяжко.
Усі бійці цього підрозділу дев'ять місяців були на передовій. Виконували завдання на Донеччині, Харківщині і вздовж кордону. Тепер відновлюються і постійно тренуються.
Десять підряд пострілів з такої американської гвинтівки калібром 12.7 можуть навіть спричинити контузію в бійця. Настільки сильна віддача від пострілу. Цією зброєю можна працювати по легкій броньованій техніці. Проте перед ураженням цілі снайпер готується годинами, а іноді - й не один день.
Позивний "Крим", військовослужбовець 15-го мобільного прикордонного загону "Сталевий кордон":
Або укриття робити, або природне якесь укриття, вибрати позицію і починається підготовка до роботи. Не так все легко, але якщо навчишся це робити, то можна відпрацьовувати все швидше.
Снайпер на війні - пріоритетна ціль ворога. Тому люди цієї професії завжди уважні, зосереджені й весь час вдосконалюють власні навички. А ще одразу руйнують класичний міф, ніби снайпер працює наодинці. Ці фахівці виконують завдання зазвичай в парах, або й утрьох.
Позивний "Скал", військовослужбовець 15-го мобільного прикордонного загону "Сталевий кордон":
Є така поговірка - один це нуль, а два - це один. Дві людини працюють як одне ціле - це перший номер і другий, якщо перший номер - від нього тільки зробити постріл, то другий більшу роботу робить.
15-й мобільний прикордонний загін "Сталевий кордон" сформували у складі Державної прикордонної служби України торік у лютому. Створювали його з урахуванням досвіду ведення бойових дій під час вторгнення росіян. Адже саме прикордонники першими зустрічають ворога на державних рубежах. І роль снайперів часто вирішальна в бою.
Позивний "Каспер", військовослужбовець 15-го мобільного прикордонного загону "Сталевий кордон":
Снайпери - це люди, які працюють з дистанції. Буває, що один снайперський постріл вирішує всю битву. Завдання - це прикриття якоїсь групи, знешкодження окремої цілі, розвідка, дорозвідка.
Аби стати снайпером, необхідно насамперед мати бажання, кажуть у "Сталевому кордоні". Тому в підрозділ запрошують мотивованих українців, які готові пліч-о-пліч з професіоналами боронити нашу країну.
