На Вінниччині відбувся "День хліба й меду" [ Редагувати ]

Довкола пахне медом і свіжою випічкою. А у світлицях господині навперебій хваляться смакотою. На цьому столі зібрані традиційні страви села Гавришівка.

Лілія Юзвенко, жителька села Гавришівка:

У нас дуже гарна випечена корзинка із пиріжечками з вишнями, дуже гарний коровай, дуже смачні голубчики, варенички з картоплею, в нас є налиснички зі сметанкою і сиром. Є лежні смачнесенькі. Дерунчики, які можна присмачити сметанкою й грибочками. В нас є пончики з горохом. Узвар. У нас манники є.

Але давня випічка Гавришівки ось, каже пані Лілія.

Лілія Юзвенко, жителька с. Гавришівка:

І є в нас така старовинна страва, я вам вже казала, яку забули трохи,- це коржики із маком. Які випікаються як калита. Окремо випікається все, окремо затирається, запарюється мак в макітрі. По-колишньому, по-стародавньому. Разом воно перемішується і настоюється. І це дуже-дуже смачно.

Серед обов'язкових страв і юшка. Сьогодні вона хмільна.

Горілочка лляється для того, щоб вона була дуже смачна.

Ось ці короваї весільні у Стадниці.

Віра Шляхетнюк, жителька села Стадниця:

Їх пекли наші коровайниці, наші кухарки. Дві сестри. У нас така традиція. Розрізається коровай, ріжеться на частинки, кладеться гілочка сосни, а підошва віддається музикантам. І вони танцюють. Ось такі в нас звичаї. І ось такі, погляньте, які гарні бутлі.

Поруч - дбайливо збережені вишиванки та рушники, виготовлені руками українських майстринь понад століття тому.

Людмила Каштан, жителька села Стадниця:

Вишиванки, це ще наші прабабушки. Це ще вони в скринях були, ще з дореволюційних часів, можна сказати. Домоткане полотно, бачте. І вони збереглися ще з тих часів.

Автентичну красу доповнюють смачні частування, які минулої ночі начарували стадницькі господині.

Людмила Каштан, жителька с. Стадниця:

Пончики, борщ. Український. Бутерброди із салом, пиріжечки, голубчики. Всі страви такі, що йдуть з давніх-давен в селі.

А у цій ятці - свіжий мед. Цьогоріч, кажуть пасічники, через погодні примхи зібрали менше. Проте смакові якості так само неперевершені.

Тетяна Дудник, пасічниця, жителька села Малі Крушлинці:

Найніжніший такий, травневий. Він м'який такий. Гарно маститься на хліб, з гірчинкою - соняшниковий мед. А насичений - різнотрав'я. Там різні смаки, липовий мед. Такий більш він солодкий.

Свято "Хліба й меду" у Вінницькій громаді влаштували вперше. Його основна мета, кажуть організатори, збереження та популяризація автентичних хлібопекарських традицій регіону.

Андрій Очеретний, заступник Вінницького міського голови:

Захід присвячений хліборобам і тим, хто займається медом. Але в першу чергу, наша вдячність захисникам України. Які дали можливість зібрати цей хліб. І ми сьогодні можемо пишатися тим, що Вінницька область більше двох мільйонів зібрала збіжжя. Власне, усі приєднані території, які у нас вже є, вони об'єднують якраз усі громади і дають можливість обмінюватись культурно. Сім населених пунктів, плюс Десна - вісім загалом, а також місто Вінниця - це як єдиний організм. І вони одне одному показують свої найкращі практики.

А майстри народної творчості презентували на заході глиняні вироби та поробки з лози, унікальні дерев'яні ікони та обереги. Усі вторговані гроші підуть на потреби ЗСУ.