Не арештувала путіна: чи понесе Монголія покарання [ Редагувати ]
Врятувати себе, порушивши міжнародне право? Чи стати на бік справедливості й втратити головного енергетичного донора? Перед таким вибором цього тижня стала Монголія. Напередодні там із помпою прийняли російського диктатора. Хоча насправді мали б відповідно до букви закону арештувати путіна, щойно той зійшов з трапу літака.
Що тепер? Чи загрожує щось Монголії за відмову виконати ордер Міжнародного кримінального суду? І що підказує історичний досвід? Розповість наша міжнародна оглядачка Світлана Чернецька.
Замість поліційного конвою та кайданок червоний килим і квіти. У Монголії російського диктатора приймали з великими почестями. Хоча за Римським статутом, усі члени Міжнародного кримінального суду зобов'язані затримувати та передавати до суду обвинувачених, щойно ті ступають на їхню землю. Ордер на арешт путіна МКС видав торік за депортацію українських дітей. Але спіймати та притягнути до відповідальності обвинуваченого суд не може. Не має механізмів примусу.
Вейн Джордаш, юрист, спеціаліст із міжнародного гуманітарного права, керуючий партнер Global Rights Compliance:
Той факт, що вони не затримали його і прийняли візит, свідчить про те, що вони навмисно демонстрували неповагу МКС. Вони свідомо відмовлялися співпрацювати. Але потрібно зрозуміти, що МКС насправді може зробити дуже, дуже мало. Виконання приписів МКС залежить передовсім від бажання співпраці. Адже країні нічого не буде, якщо вона цього не робитиме.
Марк Елліс, виконавчий директор Міжнародної асоціації юристів IBA:
На превеликий жаль, наслідки дій Монголії можуть призвести лише до того, що збори держав-учасниць, тих країн, які є членами МКС, по суті засудять Монголію. Але вона, приміром, не може бути виключена як сторона Римського статуту МКС. Тож я вважаю, що зараз найпотужнішим є тримати в центрі уваги неспроможність Монголії як держави-учасниці зробити те, що вона зобов'язана виконати. І ми повинні продовжувати критикувати Монголію та повідомляти, що всі держави, особливо держави-учасники, повинні дотримуватися цього принципу відповідальності. А у цьому випадку забезпечити затримання пана путіна.
Схожі випадки вже були. Колишній президент Судану Омар аль-Башир досі переховується від Міжнародного кримінального суду. Його звинувачують у злочинах проти людяності, воєнних злочинах та геноциді. Перший ордер на арешт аль-Башира МКС видав ще у 2009-му. З того часу обвинувачений цілком успішно відвідав аж 6 країн-учасниць МКС: Чад, Джибуті, Малаві, Кенію, Конго та ПАР. Жодну із них за це ніяк не покарали. Щоправда, це не означає, що і Монголія, і врешті-решт сам путін, вийдуть сухими з води.
Вейн Джордаш, юрист, спеціаліст з міжнародного гуманітарного права, керуючий партнер Global Rights Compliance:
Можна ідентифікувати тих осіб, які ухвалили це рішення. Нам потрібно уважно подивитися на те, хто вони, що вони зробили й чи є підстави стверджувати, що вони підривали та порушували права людини настільки, що доречно на них накласти санкції. Я вважаю, що всі варіанти необхідно розглянути, і санкції, на перший погляд, є одним із найкращих варіантів.
Марк Елліс, виконавчий директор Міжнародної асоціації юристів IBA:
Один із прикладів із регіону, де я працював, це колишня Югославія. Слободан Мілошевич на той час був президентом Сербії, і він став обвинуваченим у воєнних злочинах як глава держави. І хоча на його передачу до Гааги знадобилося чимало часу, врешті це сталося через втрату внутрішньої підтримки. Це найкращий спосіб досягти результату. Якою б важкою справою це не видавалося, що пан путін може опинитися вигнанцем у власній країні - це трапляється.
Монголію було обрано для відвідин не випадково. москва добре знала, що сусідка надто залежна від її газу та електрики, тож поводитиметься передбачувано.
А монгольська влада і не приховує - 95% нафтопродуктів та 20% електрики отримує з рф. І це постачання критично важливе для існування країни. У заяві американському виданню Politico речник уряду відкрито сказав: Монголії складно надіти на путіна кайданки.
Це одна з небагатьох країн, куди москва продовжує відправляти пальне навіть після численних ударів ЗСУ по нафтопереробних заводах та попри заборону на експорт. Не може Монголія перекреслити й роки перемовин із росією щодо будівництва на її території трубопроводу для транспортування природного газу з рф до Китаю. Та жодні економічні інтереси не мають переважати міжнародне право - наполягають юристи.
Вейн Джордаш, юрист, спеціаліст з міжнародного гуманітарного права, керуючий партнер Global Rights Compliance:
Це демонстрація Монголією того, що Римський статут не має значення, Міжнародний Кримінальний суд не має значення, відповідальність за найтяжчі злочини не мають значення, що економічні міркування важливіші. Це стає ще одним цвяхом у труну міжнародного правосуддя.
Наступні візити кремлівського диктатора цілком можуть бути до Вірменії чи Угорщини. Обидві країни теж мали б співпрацювати з Міжнародним кримінальним судом. Але вже запевнили: чекатимуть путіна не з кайданками, а з гарячими обіймами. Водночас зі 124 підписантів Римського статуту чимало таких, куди путін точно не потикатиметься. Бо там ордер МКС все-таки висить над ним гільйотиною.
