На Запоріжжі бійцям бракує засобів РЕБ [ Редагувати ]
Українським захисникам на Запоріжжі бракує засобів РЕБ. Про це нашій колезі Інні Гогой повідомили бійці 65-ї бригади, які понад два роки тримають оборону в регіоні. Вони поділилися своїми історіями. Про них розкажемо далі.
Завести й вивести людей живими, і відстояти позиції, оце твоя задача.
Про своє бойове завдання військовослужбовець 65-ї бригади за позивним "Рім" розповідає після повернення з передової. Разом з товаришами-піхотинцями він тримає оборону на Запорізькому напрямку. На цій ділянці фронту окупанти лізуть малими групами й подекуди просто напролом.
Позивний "Рім", військовослужбовець 65-ї окремої механізованої бригади ЗСУ:
Реально просто на вірну смерть бігти через поле на автоматну чергу, якщо його там в цей момент може прикрити дрон. Все одно він з цієї посадки вже живим не вийде, так само і ми його не випустимо.
Аби стримувати ворожу навалу, наші бійці докладають титанічних зусиль. Росіяни гатять по них усією наявною зброєю. За фронтовими дорогами постійно пильнують з неба.
Через велику кількість ворожих дронів - шлях до бойових позицій може тривати кілька діб.
Позивний "Рім", військовослужбовець 65-ї окремої механізованої бригади ЗСУ:
Артилерія і дрони, вони тебе не випустять, якщо вже раз просікли. Скиди роблять серйозні вже не ф-ку кидають тобі, а таке, що навіть, якщо не зачепило, то серйозна контузія, а навіть якщо він не робить скид, він над тобою висить і коригує артилерією.
У руках "Рім" тримає кітель одного з побратимів. Тоді у наших воїнів влучив російський танк. Але власник одягу дивом уцілів.
Під час виходу з позицій два місяці тому поранення зазнав військовослужбовець за позивним "Гайка". Під час мінометного обстрілу ворожий уламок застряг у нозі.
Він пробив, поламав мені колінку і вийшов, не вийшов, а його звідси витягнули, тут було розрізано, вставлена пластинка, зафіксовано, складено все назад.
Поки що "Гайка" пересувається лише на милицях. Попереду місяці лікування та реабілітації. Потому захисник, який на фронті вже понад 2 з половиною роки, планує повернутися до війська. Коли почалася велика війна, був на заробітках у Польщі. Там і дізнався про окупацію рідного Херсону.
Позивний "Гайка", військовослужбовець 65-ї окремої механізованої бригади ЗСУ:
Моя рідня прислала мені фото, що так сталося, то мусив вже було кидати те все і їхати боронить неньку Україну.
Родина військовослужбовця волонтерила. І навіть в окупації не знімала з хати український прапор. Сам "Гайка" вважає роботу піхотинця важкою та відповідальною. Тому потрібно себе загартовувати.
Позивний "Гайка", військовослужбовець 65-ї окремої механізованої бригади ЗСУ:
Треба вчитися, бо не будеш вчитися, я прийшов сюди звичайним стрільцем, звичайним стрільцем, я навчився стріляти з гранатомета, я навчився чистити покемона, я навчився ставити, знімати розтяжки
Його побратим "Рім" на війні з 2014. Був на різних напрямках фронту. Зокрема, прикривав хлопців і поблизу Донецького аеропорту. Каже: за 10 років війна стала більш технологічною та кривавішою.
Позивний "Рім", військовослужбовець 65-ї окремої механізованої бригади ЗСУ:
Тоді я не бачив авіації, зараз я побачив КАБи. Той Донецький напрямок, Донецький аеропорт, день і ніч, у нас було більше бомбьожек, ніж контактних боїв під цим аеропортом, просто день і ніч, ти засинав під канонаду, і ти просипався під канонаду.
Військові впевнені: щоби дати ворогу відсіч, потрібні вмотивовані кадри. І звісно, зброя. Але головне - це можливість бити далекобійною зброєю вглиб росії.
Чим далі ми їх зачепимо, тим менше вони тут будуть лазить.