На Волині мільйон гектарів мисливських угідь не мають господаря [ Редагувати ]
Майже мільйон гектарів мисливських угідь на Волині не мають господаря. У їхніх користувачів закінчилися договори ще два роки тому. Ці землі перейшли у державний резерв, і мисливське господарство там фактично не ведуть, кажуть у Північно-Західному міжрегіональному управлінні. Тому звірів нема кому підгодовувати, як і контролювати чисельність хижаків. А це призводить до збільшення випадків сказу та африканської чуми. Докладніше - мої колеги.
Тут переважно живуть зайці, лиси, дрібні тварини, кози є.
На цих угіддях донедавна господарювала Маневицька районна організація Українського товариства мисливців і рибалок.
Практично ми тут господарювали вже, УТМР більш чим сто років.
Та вже зо два роки як на ці поля маневицьким мисливцям - зась. Спливла дія договору на користування мисливськими угіддями, а нова організація ніяк не його отримає.
Андрій Швець, голова Маневицької районної організації Українського товариства мисливців і рибалок:
У нас в користуванні було 36 тисяч гектарів мисливських угідь. Основна задача в нас була - охорона тварин, підгодівля тварин, популяція тварин. У 22 році кінчилась оренда цих мисливських угідь.
Така ж ситуація ще у двох десятків користувачів. Усі їхні угіддя, а це майже мільйон гектарів, відійшли у державний мисливський резерв.
Оксана Пудловська, головна спеціалістка Північно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства:
Що таке мисливський резерв, щоб ви розуміли, це угіддя, які не закріплені за жодним користувачем. Якщо брати 22 рік - була площа півтора мільйона, то наразі площа мисливських угідь становить десь 600 тисяч 450 гектарів.
І це проблема, стверджують у Північно-Західному міжрегіональному управлінні лісового та мисливського господарства, адже угіддями ніхто не опікується. Нікому регулювати чисельність диких звірів.
Оксана Пудловська, головна спеціалістка Північно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства:
Дуже багато є скарг на розмноження лисиці, вовків. Якщо взяти для порівняння 2022 рік, в нас лисиці по області було в районі десь 2,5 тисячі голів, то зараз десь воно на тисячу збільшилося. Якщо в користувачів мисливських угідь регулюванням чисельності займається єгерська служба, то в угіддях мисливського резерву залишається це питання без регулювання.
Мисливські угіддя надає у користування обласна рада. Там мають двадцять подань, але жодних рішень досі не ухвалили. Усі документи зараз на стадії перевірки.
Юрій Ройко, голова постійної комісії з питань екології і раціонального використання природних ресурсів Волиньоблради:
Тут є позиція, скажемо, і депутатів, і людей. Я буквально два тижні тому був на сході і хлопці це теж питання підіймають, ну, приблизно кажуть так: яке полювання? Якщо хочете полювати, то - Серебрянський ліс. Тут чітко треба розділяти два моменти - ведення мисливського господарства і полювання.
Тим часом у громадах, які межують з резервними угіддями, б'ють на сполох. Людей хвилює поширення інфекційних хвороб серед диких тварин.
Петро Вишневський, староста Тростянецького старостинського округу Ківерцівської міської ради:
Основною проблемою нашої громади є розповсюдження сказу та африканської чуми в диких мисливських свиней. Наразі нам є проблематика, люди переживають, тому що хтось має відповідати за загибель тих самих тварин і їх контроль хворих тварин.
Є й інший клопіт, кажуть фахівці, хто годуватиме звірів взимку.
Годівниця зруйнована - це факт того, що не робиться підгодівля, немає користувача мисливських угідь.
Коли мисливські угіддя на Волині матимуть своїх господарів - відповіді поки що немає. В облраді обіцяють розглянути документи до найближчої сесії. А там слово за депутатами.
