Пережили пекло полону: історія кохання прикордонників [ Редагувати ]
Кохання, яке пройшло випробування війною і полоном. Яна і Богдан - прикордонники, вони застали повномасштабне вторгнення у Маріуполі. Дружина з сином виїхали з міста, а от чоловік тримав оборону аж до наказу виходу з Азовсталі. Цього року, після більш ніж двох років очікування, вони нарешті разом і знову боронять країну.
Вони весь час міцно тримаються за руки й супроводжують одне одного теплими поглядами. Обоє в пікселі, на службі. Знову разом.
Він казав, що йому легше було, коли знав, що ми вже в безпеці.
Яні й досі важко згадувати історію їхньої пекельної розлуки. Повномасштабна війна подружжя прикордонників застала в Маріуполі. Чоловік Богдан одразу вирушив на оборону міста.
Богдан, прикордонник:
Ми взяли зброю, розосередились по всьому місту, зайняли вогневі позиції й вели бій до самого моменту, до Паски, поки ми не зайшли на Азовсталь.
Яна, прикордонниця:
Страшно переживала за чоловіка, ми були на созвоні перші години, він обіцяв мені дзвонить кожні дві години, тяжко було, коли зв'язок пропав. Ми не розуміли, що відбувається, постійні обстріли, прильоти.
Яна з дитиною виїхала з Маріуполя наприкінці березня через зелений коридор. Далі були сповнені відчаю і надії дні, поки чоловік лишався на Азовсталі.
Яна, прикордонниця:
Я ще досі пам'ятаю, коли він подзвонив, я поняла, шо він живий, і як завжди в нього - все буде добре, скоро буду дома. Тільки ми не знали, що це "скоро" буде через два роки.
Богдан спочатку пробув два тижні в Оленівці, далі - Свердловська колонія. За час полону схуд на 20 кілограмів. Проте ні на день не втрачав віри, що знову побачить дружину з сином.
Богдан, прикордонник:
Вона писала кожен місяць, я один побачив і мені того хватило. Не те щоб зрадів, а більше заспокоївся, що мене все ж люблять, чекають, сім'я в безпеці, це те, що на той момент мене найбільше цікавило.
Яна за два роки від чоловіка не отримала жодної звістки, проте і надії не втрачала. Разом з іншими рідними полонених об'єдналися в громадську організацію, щоб весь час нагадувати про повернення наших захисників з полону. І от 25 червня цьогоріч 18 прикордонників обміняли, серед них був і Богдан.
Яна, прикордонниця:
Це була така радість, я стільки уявляла, як ця буде зустріч. Він сказав успокойся, бо я розревілась прям там, вчепилась в нього і всьо, а він казав все добре, я вже тут, а я нічо не могла сказати.
Вдома на Богдана чекала ще й нова мешканка - собака Лола, яка з'явилася в родині під час полону чоловіка.
Вона там плакала у мами, вона щеночком до неї прибігла, начала успокаювать, і так вона у нас.
Після лікування і реабілітації Богдан знову в пікселі на службі. Поряд дружина Яна. Іншого рішення, каже, і бути не могло, допоки ворог лишається на нашій землі. А найголовніше, що родина знову разом.
