Китай провів вишкіл навколо Тайваню: як реагує світ [ Редагувати ]
Китай оголосив про завершення навчань довкола Тайваню. Напередодні армія КНР оточила острів, назвавши це, цитую, "запобіганню сепаратистським діям влади Тайваню". Усе через промову його президента, яка не сподобалася офіційному Пекіну. У відповідь військо острова привели у повну бойову готовність.
Як усе було? Та що думають про загострення у демократичному світі? - далі в сюжеті.
У небі, на морі й на суходолі. Тайвань залучив усі сили оборони для моніторингу та можливого протистояння військам КНР. Пекін розгорнув масштабні навчання довкола непідконтрольного острова. Раптові потужні маневри у Тайбеї назвали безпідставною провокацією.
Сун Ліфан, речник Міністерства оборони Тайваню:
Міністерство національної оборони заявляє, що ірраціональні та провокаційні військові навчання армії КНР не тільки ставлять під загрозу безпеку у Тайванській протоці, а й несприятливо впливають на здоровий розвиток відносин. Вони також серйозно підривають безпеку в Індо-Тихоокеанському регіоні та загрожують міжнародному порядку, заснованому на правилах.
За підрахунками Тайваню, у вишколі Китай залучив 125 військових літаків і 17 кораблів, зокрема авіаносець. Судна фактично оточили острів. Вони відпрацьовували блокаду тайванських портів, міжнародних морських шляхів, а також відбиття ймовірних атак іноземних сил. У Пекіні свої дії назвали "попередження тайванським сепаратистам" після виголошеної напередодні промови президента Лай Чін Те на честь Національного дня. "Готові до бою" - таке гасло супроводжує пропагандистське відео, опубліковане міністерством оборони КНР.
ВЕЙ ЦАО, керівник авіаційного підрозділу ВПС Китаю:
У цих маневрах основним завданням було прорватися через систему повітряної оборони ворога та захопити регіональні пункти самозахисту, безпосередньо відпрацювати протистояння в повітряному бою, дозаправку в повітрі тощо. Це попередження силам незалежності Тайваню мовою, яку ворог розуміє. Просувати незалежність Тайваню означає війну, і це може призвести лише до самознищення.
Китайські навчання непокоять партнерів Тайваню з демократичного світу. США закликали Пекін діяти стримано. За ситуацією довкола Тайваню пильно стежать у Європі.
Олаф Шольц, канцлер Німеччини:
Звичайно, ми уважно дивимося. І припускаємо, що ніхто не намагається застосувати силу, щоби змінити ситуацію між Тайванем і Китайською Народною Республікою.
Самі тайванці кажуть: уже починають звикати до таких ситуацій.
Бенджамін Сяо, житель Тайваню:
Я не буду надто панікувати, бо вони часто проводять навчання. Це не вперше за останні роки. Це пов'язано з промовою нашого президента. Просто вони ж повинні якось реагувати.
Лі Мун Лю житель Тайваню:
Це просто форма погроз та примусу. Я не думаю, що нам потрібно занадто сильно це брати до уваги. Погляньте на війну між Україною та росією. Гадаю, керівництво Китаю бачить, що це марна трата економічних та інших ресурсів. І я вважаю, що війна непотрібна.
Ознак того, що ці маневри призведуть до серйозного загострення не бачать і міжнародні оглядачі. Однак застерігають: Китай нарощує свою військову потужність. Тож дедалі частіше гратиме м'язами, щоби показати своє домінування в регіоні.
Чонг Джа Іан, доцент кафедри політичних наук Національного університету Сінгапуру:
Ми бачили таку поведінку в Східнокитайському морі, у спірних з Японією районах. А іноді ці тренування також залучають російські літаки. Ми бачили, що схожі маневри частішають у районах, що оспорюються Філіппінами та Малайзією. КНР розвиває більше військових потужностей, і чому б їм не застосувати можливості, які вони розвинули? Тож імовірно таких випадків більшатиме.
Уряд Тайваню це розуміє й посилює власну обороноздатність. Водночас запевняє: дотримується принципу не ескалації й не створення суперечок. Пекін не контролює Тайвань із 1949 року, але вважає його невідʼємною частиною своєї території й болісно реагує на будь-які заяви чи дії, які підтримують незалежний статус острова.
