Бронювання по-новому: що треба знати та кого це торкнеться [ Редагувати ]
Чіткий баланс між "воюй" та "працюй" намагаються створити урядовці. Шукають, за яких умов бізнес не зазнає значних збитків, а комунальні підприємства зможуть й надалі забезпечувати звичне життя в тилу.
З 1 грудня оновлюють правила бронювання. У кого лишиться бронь, хто її втратить і як це питання вирішують за кордоном - з'ясовувала Ніна Коломієць.
У Дніпрі електротранспорт переходить на "жіночі рейки". Водійки усе частіше заміняють за кермом чоловіків, які йдуть до війська.
Нікіта Керенцев, провідний фахівець КП "Дніпровський електротранспорт":
Електротранспорт ніколи не був там значно жіночнішою чи більш мужньою, але, звісно, люди йдуть до нас і йшли до повномасштабного вторгнення, але наразі ми бачимо перевагу саме жінок в групах, пов'язано це ми всі розуміємо з мобілізацією. Набагато менше стало працездатних чоловіків.
Від початку повномасштабного вторгнення мобілізовано 150 працівників - звітують у комунальному підприємстві "Дніпровський електротранспорт". Нині не закрита кожна третя вакансія. Відтак, довелося скоротити кількість рухомого складу – щодня на маршрути не виходять близько півсотні трамваїв і тролейбусів.
У нас наразі є така проблема, що технічно справного рухомого складу більше ніж людей, які можуть на ньому працювати.
Зберегти кадрове ядро підприємства можливо завдяки бронюванню. Однак деякі компанії перетворили законну норму на лазівку для ухилянтів.
Сергій Фурса, фінансист:
Ми влітку отримали різке зростання кількості заброньованих, що мало часткову корупційну складову. Влітку була значно розширена можливість для бронювання, було створено дуже багато компаній, які були створені саме під мобілізацію, де людей наймали просто для того, щоб вони ухилялися від служби в армії.
У Мінекономіки пояснюють: восени провели аудит критично важливих підприємств і виявили порушення. Зокрема, деякі компанії штучно роздували штат, аби забронювати якомога більше працівників.
Віталій Кіндратів, заступник Міністра економіки України:
Було безпідставне збільшення кількості військовозобов'язаних, яких бронювали. Було безпідставно зменшення заробітних плат і після того, як компанія подавалася на відповідне отримання критичності. Були розмиті критерії, за якими компанії ставали критичними, хоча по суті такими не були.
Щоб запобігти "сірим" схемам, з 1 грудня урядовці вирішили оновити правила бронювання для критично важливих підприємств.
Ніна Коломієць, кореспондентка:
Нових критеріїв для підприємств два. Компанія не повинна мати боргів перед державою і сплачувати всі податки. Плюс середня заробітна плата має складати не менше як 2,5 мінімальних, тобто має перевищувати 20 000 грн. Щонайменше стільки ж має отримувати й працівник, якого бронюють.
Ще одне суттєве нововведення – процес бронювання відбуватиметься винятково через портал "Дія". І це істотно пришвидшить процес і позбавить паперової тяганини - вважають у Спілці українських підприємців.
Катерина Глазкова, виконавча директорка Спілки українських підприємців:
Це насправді дуже зручно, дуже швидко і це абсолютно прозора система. І тепер всі дані, автоматичне відображення у працівника стану бронювання, воно тепер буде автоматичне, а перед тим, коли треба було ще через ТЦК це робити, то це займало там певний час. ТЦК вносили дані в систему тільки тоді, коли людина вже приходила до них. Тобто це була така не дуже прозора ситуація. Ба більше, людина приходила, приносила документи, а насправді підпадала під мобілізацію.
Це Миколаїв. Аварійно-ремонтна бригада "Водоканалу" виїхала на черговий виклик. Микола – слюсар, розповідає: фактично доводиться працювати за двох.
Микола, слюсар аварійно-відновлюваних робіт КП "Миколаївводоканал":
Неповноцінні бригади в нас. Багато людей, яким не дали броні, то вони звільнилися.
Квота для бронювання військовозобов’язаних на підприємстві – 50%. І цього вкрай мало - вважає гендиректор.
Борис Дуденко, генеральний директор КП "Миколаївводоканал":
Ми будемо звертатися до Міністерства оборони, ми будемо звертатися до Міністерства інфраструктури для того, щоб нам погодили більший процент бронювання, щоб ми могли виконувати свої функції.
Аріє Зайден, ізраїльський політолог, підполковник запасу ЦАХАЛ:
Немає значення, наскільки важливий ви для держави – на фронті ви важливіші.
Такий принцип мобілізації в армії Ізраїлю. У країні, яка звикла жити в умовах війни, такого поняття як бронювання взагалі нема.
Аріє Зайден, ізраїльський політолог, підполковник запасу ЦАХАЛ:
Тобі потрібно щось від когось якоїсь структури, там банківської структури чи щось таке. І тобі просто говорять, єдина людина, яка має вміти це робити, вона в резерві, служить. Ну, всі розуміють це, і всі чекають.
В Ізраїлі працівники звикли підміняти одне одного, великі компанії поступово автоматизують виробничі процеси.
Аріє Зайден ізраїльський політолог, підполковник запасу ЦАХАЛ:
Ми частково це вирішували через те, що довго переходили до автоматизації процесів і роботизації також. І потрібно менше і менше людей для того, щоб ними управляти.
Терміново шукають вихід і в Україні. У Дніпрі відкрили навчально-виробничий центр, щоб поповнити штат комунального підприємства. Серед учнів - переважно жінки.
Олена – переселенка з Мирнограда. 30 років працювала електрослюсарем на шахті. Тепер у свої 50 докорінно змінює професію.
Олена Журавльова, учениця навчально-виробничого центру КП "Дніпровський електротранспорт":
Це була моя така мрія дитинства. Дуже нове, зовсім нове, але ми справимося.
Уже за кілька місяців ці студенти зможуть закрити вакантні посади водіїв. Але повністю це не вирішить питання кадрового голоду - переконують на підприємстві.
Нікіта Керенцев, провідний фахівець КП "Дніпровський електротранспорт":
Наразі в нас навчається 12 осіб – з них 6 та 6, це дві групи по трамваю та тролейбусу окремо. По завершенню цих курсів у нас буде лише 4 водіїв трамвая. Чому так? 2 з них поїдуть до інших міст, які на замовлення у нас їх навчають.
Підприємства, які хочуть забронювати працівників, мають 3 місяці, аби підтвердити відповідність статусу критичного. У Мінекономіки прогнозують: суттєвого скорочення кількості заброньованих не буде.
Віталій Кіндратів, заступник Міністра економіки України:
На сьогодні кількість критичних підприємств - це близько 19 000. Це десь 11-12% від загальної кількості підприємств, які працюють в країні. Оці 12% підприємств платять 67% всіх податків і зборів. Ми не очікуємо критичного збільшення чи зменшення кількості заброньованих.
Закон, як і раніше, дозволяє надати відстрочку половині військовозобов’язаних працівників критично важливих підприємств. Стовідсотковому бронюванню підлягають працівники оборонно-промислового комплексу, якщо Мінстратегпром визнав це підприємство критично важливим.
