Безбар'єрність для всіх: які ініціативи реалізують найближчим часом [ Редагувати ]

Можливості для навчання дітей з інвалідністю, облаштування відповідної інфраструктури, інтеграція ветеранів у суспільне життя - такі найближчі завдання ставить перед собою Рада безбар'єрності. Це консультативно-дорадчий орган Кабміну, основна мета якого - створити в Україні простір, доступний для всіх.

Олена Зеленська, перша леді України:

Ми не хочемо і не маємо права допустити, щоби дорослі люди з інвалідністю все життя проводили за парканами інтернатів. І не можемо допустити, щоби в ізоляції опинилися наші захисники, що отримали поранення. Тому це для них і їхнього повноцінного життя. Але й для громад. Тому що це нові види зайнятості й розвиток безбар'єрності, якою скористаються всі інші мешканці без винятку. Безбар'єрність - це не благодійність. І не різдвяна акція. І не подарунок. Вона не для когось. Це завжди для нас і про нас.

Учасники Ради безбар'єрності наголошують: в умовах війни кількість людей із травмами істотно більшає. Нині чи не кожен 4-й українець піклується про родича з інвалідністю або й сам має особливі потреби. Саме задля таких людей протягом 2-х років, що минули, в рамках плану безбар'єрності вдалося реалізувати близько тисячі проєктів у різних сферах.

Олексій Кулеба, віцепрем'єр-міністр з питань відновлення України:

Станом на сьогодні в Україні близько 500 територіальних громад створили місцеві Ради Безбар'єрності. Також більше 700 територіальних громад прийняли місцеві плани заходів. Проєктом міністерства громад і територій на наступні роки стане проєкт "Безбар'єрні маршрути". Наша мета - забезпечити можливості маломобільній групі самостійно пересуватися по населених пунктах, забезпечити доступ до інфраструктури, комфортне проживання, надати рівні можливості для користування міським простором.

План Безбар'єрності впроваджують і в тилових, і у прифронтових регіонах, наголошують його співавтори та виконавці. Наприклад, у Запорізькій області живуть понад 200 тисяч внутрішньо переміщених осіб. І попри постійні ворожі обстріли, там намагаються підтримати тих, хто потребує допомоги.

Регіна Харченко, в. о. Запорізького міського голови:

Тож, ми плануємо, ми розуміємо, що немає іншого "завтра" і ніколи не буде іншого Запоріжжя. Як ніколи не буде іншої Бучі чи Вінниці. Що є в нас? Безумовно, це наші центри надання адміністративних послуг - такі стандартні для всіх доступи до первинної групи, кімнати матері та дитини, можливості застосування перекладу жестовою мовою - все це здійснюється. Але, окрім того, ми маємо виклики, коли людям потрібна допомога, до прикладу, на місцях надзвичайних ситуацій. І це мобільні ЦНАПи, це мобільні реєстратори, які приїжджають туди, кому це надважливо.

Найближчим часом у Міністерстві у справах ветеранів уже планують впроваджувати новий проєкт, що має полегшити життя наших захисників. Йдеться про нову посаду - фахівця із супроводу ветерана.

Наталія Калмикова, міністр у справах ветеранів України:

Має бути людина, яка буде розуміти, що проблему треба вирішувати тут і зараз, коли людина зайшла до кабінету. Яка сама перетелефонує, якщо ветеран якийсь час не з'являється в полі зору і спитає, чи все ок, чи потрібна допомога.

Учасники Ради безбар'єрності розуміють: на те, щоби створити з України територію абсолютної доступності для всіх, потрібні роки. Та перші важливі проєкти, в межах Плану Безбар'єрності, впроваджують вже зараз. Саме тоді, коли підтримка ветеранам і людям з інвалідністю потрібна найбільше.