Вигнати росію із Сирії: Європа налагоджує зв'язки з новими лідерами арабської країни [ Редагувати ]
Вигнати росію із Сирії. Європа налагоджує зв'язки з новими лідерами арабської країни та шукає аргументи для послаблення впливу країни-агресорки на Близькому Сході. Яка доля військових баз рф у Сирії і чому ЄС поки що не довіряє новій владі у Дамаску? Про все детально в матеріалі нашої міжнародної оглядачки Світлани Чернецької.
росія ризикує втратити свої військові бази в Сирії. Про це пише видання "Блумберг". Мовляв, Європейський Союз працює над зменшенням впливу агресорки в Дамаску та й взагалі на Близькому Сході. Захід все ще з пересторогою ставиться до фактичного очільника Сирії - лідера ХТШ. Адже через минулі зв'язки з Аль-Каїдою, це угруповання у списку терористичних - в США, ЄС та Великій Британії. Втім, Брюссель вже налагоджує дипломатичні канали і навіть відправив у Сирію головних дипломатів країн-важковаговиків Німеччини та Франції. Міністр Бербок прямо заявила, що москві пора покинути свої військові бази в Сирії. Йдеться про морський порт у Тартусі та авіабазу в Хмеймімі.
Анналена Бербок, міністр закордонних справ Німеччини:
Сирія не має знову стати пішаком в руках іноземних держав чи експериментом для радикальних сил, таких як ІДІЛ. Це не тільки в інтересах сирійців, які так довго сподівалися на свою свободу, але також і в наших інтересах - європейської та німецької безпеки.
Ще до приїзду дипломатів з ЄС, Дамаск відвідала українська делегація. Міністр Сибіга теж відверто говорив про видворення російських військ та активів із Сирії. Це стало б потужним ударом для російського диктатора. Бо не лише зменшить вплив москви на Близькому Сході, але й ускладнить військові операції в Африці. Бази в Сирії були головними логістичними центрами регіону, які буде якщо не неможливо, то дуже важко замінити.
Пітер Франкопан, професор світової історії в Оксфордському університеті:
Що відбувається на цих базах - досі до кінця незрозуміло. Але, мабуть, буде справедливо сказати, якщо рф хоче втримати ці активи, то надавати притулок вигнанцю Асаду, було не найрозумнішим кроком, бо якщо ви збираєтеся вести переговори з наступниками Асада, той факт, що кремль переховує його, це не найкраща позиція для перемовин. Але, мабуть, Асаду не було куди більше втікати, а росія вважала, що має відплатити за його відданість. Хоча ми всі, напевно, знаємо, як москва відплачує за лояльність до режиму останніми роками - Асаду певно потрібно уникати багатоповерхівок та відкритих вікон.
Для попереднього режиму Асада рф була не лише військовою, але й торгівельною союзницею. І зараз Захід шукає, чим замінити російську нафту та продукти. Київ, зокрема, вже надіслав перше доправлення українського борошна замість російського. Втім, питання військових баз в Тартусі та Хмеймімі залишається відкритим. москва досі не втрачає надій залишитися, а Дамаск не поспішає ці надії розбивати.
Майкл Кларк, професор оборонних наук, військовий аналітик:
Я вважаю, що Захід перебуває у відносно гарній позиції, щоби допомогти ХТШ встановити уряд. Навряд чи це буде світський, але принаймні ісламістський прагматичний уряд. Побачимо, як розвиватимуться події далі, але, приміром, питання двох російських баз є свого роду лакмусовим папірцем, перевіркою того, якою буде тенденція у світовій політиці щодо Сирії.
Аналітики все ще не беруться прогнозувати, якою буде нова сирійська влада. Ситуація в країні залишається нестабільною, зокрема тривають збройні зіткнення. Доволі красномовною виявилася перша зустріч лідера Ахмеда аль-Шараа з європейськими міністрами. Бо він подав руку для привітання з Жаном-Ноелем Барро, але не з Аналеною Бербок. Вона була готова до цього, бо для мусульман такий фізичний контакт з чужими жінками вважається неприйнятним. Але це вказує на проблеми з правами жінок та свободою суспільства, наголосила Бербок. І запевнила, що в ЄС готові послаблювати санкції проти Сирії, якщо побачать позитивні зрушення в політичному процесі.
