Став мішенню російського дрона: історія волонтера з Англії [ Редагувати ]
Далі історія волонтера з Англії. Він у 22-му приїхав в Україну. Спершу допомагав військовим як доброволець, потім долучився до громадської організації й вивозив з гарячих точок цивільних. До поки під час евакуації в Покровську в автівку не поцілив російський дрон. Британець постраждав найбільше. Детальніше далі.
Такий вигляд після прямого влучання ворожого дрона має броньоване евакуаційне авто. Росіяни завдали удару, коли волонтери вивозили у безпечне місце двох людей з Покровська.
Едвард - поранений волонтер-евакуаційник:
Ми побачили на узбіччі пару з велосипедами, двох цивільних. Тож я відчинив двері, щоби вручити їм листівки з евакуацією. Коли зачинив двері, то сказав керівнику своєї групи, що почув дрон. А потім приблизно через 30 секунд пролунав потужний удар, і спалахнуло перед моїм обличчям.
Через вибух поранень зазнали й члени команди, і цивільні - найважчі були в Едді. Про атаку чоловік розповідає на лікарняному ліжку у Дніпрі. Та спершу медичну допомогу йому надали на Донеччині. Лікарям довелося ампутувати пацієнтові ліві руку та ногу.
Сергій Риженко - головний лікар:
На жаль, і ногу, і руку наче відрізало після вибуху. Лікарі в Покровську проведи первинну ампутацію для того, щоб врятувати його життя. 6 літрів крові було перелито тільки до лікарні.
Едді - 28 років, він з Британії, там був моряком. Але просто спостерігати за новинами з України не зміг. Хоча рідні й були проти, у жовтні 22 чоловік уже був на Донбасі.
Едвард - поранений волонтер-евакуаційник:
До Покровська я почав їздити торік у грудні. Половина міста стала недоступною за той час, що ми там працювали. Ми виявили кількох мертвих людей. Просто від того, що вони не можуть вибратися з міста. Постійні обстріли. Безпілотники - просто божевілля. Ситуація дуже, дуже погана.
Пересувалися волонтери на білому броньованому авто, і росіяни вже не раз полювали на нього з дронів - розповідає Едді.
Едвард - поранений волонтер-евакуаційник:
Уже вдруге наша команда стала мішенню, була цілеспрямована атака. Цього не можна заперечувати, немає іншого варіанту.
Британець не втрачає оптимізму. Головне, каже, що живий. І хвалиться татуюваннями, які встиг набити, поки живе в Україні. Це роботи майстрів із Краматорська.
У мене є тризуб. Я зробив його приблизно через два тижні після того, як приїхав сюди. Я планував залишитися на три місяці, і зараз я живу тут. Я зрозумів, що люблю цю країну. А десь за рік я отримав вишиванку. Це Донецька область. Це мій дім. Я живу в Краматорську. Оця ластівка - це традиційне тату. Це означає, що я подолав 5000 миль. Я подолав близько ста тисяч, але 20 ластівок - це вже забагато. У мене тут є черепаха, яка перетнула екватор. І тут на боці акулячий зуб.
Через поранення Едді не збирається зупинятися. Бажання якнайшвидше встати з ліжка помічають і лікарі.
Сергій Риженко - головний лікар:
Хлопець - відважний, планує якнайшвидше протезувати й далі допомагати українцям. Сьогодні плануємо операцію, чистку кукс, будемо накладати евакапарати, і вже завтра ми плануємо евакуювати його до міста Києва.
У столиці на британського волонтера-евакуаційника чекає подальше лікування, реабілітація та протезування.
